Аналіз і шляхи удосконалення територіальної оборони України
DOI:
https://doi.org/10.33099/2304-2745/2018-2-63/18-22Ключові слова:
Система територіальної оборони, сили територіальної оборони, керівництво силами територіальної оборони, спроможності сил територіальної оборони, сектор безпеки і оборони.Анотація
У статті запропоновано шляхи вдосконалення системи територіальної оборони України, визначені на основі аналізу ефективності існуючої системи і вивчення досвіду інших країн світу.
Продовження гібридної війни розв'язаної на території України, постійне нарощування угруповання сил агресора біля кордонів держави вимагає адекватної реакції по зміцненню системи оборони держави. Тут як одна зі складових системи оборони важливу роль відіграє система територіальної оборони, яка може забезпечити вирішення багатьох оборонних завдань і в той же час вимагає значно менше витрат, ніж використання регулярних військових формувань.
Проведено аналіз діючих правових і нормативних актів, які регламентують організацію та ведення територіальної оборони, вимоги яких в повному обсязі не виконуються, що ускладнює роботу всієї системи територіальної оборони в цілому.
Неповна реалізація вимог статті 18 Територіальна оборона України Закону України “Про оборону України”, в частині що стосується визначення повноважень і організації взаємодії, не дозволяє суб’єктам-учасникам територіальної оборони в повній мірі реалізувати свої можливості. У статті надано рекомендації щодо подальшого вдосконалення нормативно-правової бази.
Шлях нарощування обороноздатності за рахунок розгортання системи територіальної оборони вибрали більшість країн світу. Проблема вдосконалення комплектування підрозділів територіальної оборони вирішується різними способами. Порівняльний аналіз організації комплектування особовим складом системи територіальної оборони в різних країнах світу свідчить про те, що Україна на даному етапі використовує низько витратний, але і найменш ефективний спосіб комплектування підрозділів територіальної оборони, який не дозволяє досягти необхідний рівень вишколу особового складу.
За результатами проведеного дослідження підготовлені пропозиції щодо вдосконалення системи комплектування сил територіальної оборони України особовим складом, проведення на державному рівні заходів сприяють поліпшенню якості його підбору.
Посилання
Стратегія національної безпеки України: затв. Указом Президента України від 26.05.2015 № 287/2015.
Сектор безпеки і оборони України : збірка наукових матеріалів. Київ, 2015. 174 с.
Територіальна оборона: практика і теорія: URL : http://www.ostanovkam.net/ index.php/ 26-ruv/ 324-territorialnaya-oborona-praktika-i-teoriya
Грабчак В. І., Єфімов Г. В., Замана В. М. та ін. Воєнна організація, сектор безпеки, територіальна оборона України: державно-управлінський аспект: монографія. Львів, 2013. 372 с.
Фролов В. С., Романченко І. С., Палій В. В. Територіальна оборона України: якою їй бути? // Наука і оборона. 2007. № 1. С. 18-23.
Романченко І. С., Фролов В. С. Роль і місце територіальної оборони України в загальній системі оборони держави // Наука і оборона. 2009. № 1. С.36-39.
Романченко І. С., Фролов В. С., Палій В. В. Шляхи підвищення ефективності системи управління територіальною обороною України // Наука і оборона. 2009. № 4. С.6-11.
Саганюк Ф. В., Гуменюк В. В. Територіальна оборона – резерв посилення обороноздатності держави // Військо України. 2011. № 6. С. 15-17.
Саганюк Ф. В., Гуменюк В. В. Територіальна оборона: шляхи відродження // Оборонний вісник. 2011. № 3. С. 6-10.
