Аналіз організації стратегічного (оборонного) планування в збройних силах Литовської Республіки

Анотація

22 листопада 2018 року Верховна Рада України у першому читанні затвердила президентський законопроект “Про внесення змін до Конституції України щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору” (№ 9037).

У зв’язку з цим досвід Литовської республіки, донещодавна пострадянської республіки, а наразі повноправного члена політико-економічного та оборонного європейського співтовариства є корисним для нашої країни.

Метою статті є аналіз організації стратегічного (оборонного) планування в збройних силах Литовської Республіки для врахування цього досвіду під час проведення оборонної реформи сектору безпеки і оборони України.

Цикл оборонного планування в Литовській республіці охоплює період 4 роки, протягом якого проводиться розроблення (перегляд) довгострокових і середньострокових стратегічних документів, концепцій, планів і програм у сфері оборони; здійснюється огляд спроможностей і розроблення (коригування) планів їх розвитку з урахуванням уточнення відповідних сценаріїв планування та ресурсних можливостей.

Наразі Державною оборонною концепцією Литовської Республіки визначено чотири ключові напрями зосередження зусиль, а саме:

розвиток національних сил швидкого реагування, здатних забезпечити швидке розгортання і виконання першочергових завдань оборони у визначених районах до розгортання основних сил (у т.ч. союзників);

впровадження нових підходів до організації територіальної оборони, збільшення чисельності сухопутної компоненти збройних сил;

забезпечення узгодженості між складом збройних сил мирного та воєнного часу;

забезпечення функціонування змішаної системи комплектування (професійні військовослужбовці, строкова служба, волонтери, служба у військовому резерві).

Основоположні принципи та методологічні підходи до організації (впровадження) стратегічного (оборонного) планування в Україні й у Литовській Республіці є подібними та відповідають сучасним практикам провідних держав-членів НАТО.