Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень НУОУ імені Івана Черняховського

Регуляризація задачі вибору альтернатив у випадку ідентичності їх узагальнених оцінок

С. Свєшніков — 2025-06-09

У попередній статі – Збірник наукових праць ЦВСД НУО України № 1(80) ‑ було запропоновано сформувати еталонну альтернативу з максимальних оцінок наявних альтернатив в критеріях і робити вибір тієї альтернативи, яка максимально еквівалентна еталонній, тобто знаходиться в одному кластері з нею. Це дало певний результат, але його не можна вважати надійним, висока невизначеність вибору збереглася і розглянутий випадок потребує додаткових досліджень. Зокрема, аналіз потенційних причин неможливості відобразити природу альтернатив в узагальнених оцінках дозволив запропонувати три напрями дослідження з метою її усунення або як мінімум зменшення. По-перше, дослідження порядку визначення еталонної альтернативи. По-друге, дослідження можливих змін множини часткових критеріїв оцінювання. Зрозуміло, що зміна множини часткових критеріїв не має викривлювати природу (фізичний смисл) системи критеріїв оцінки. І по-третє, дослідження метрики відстані в ієрархічній кластеризації.

Мета статті полягає в пошуку шляхів підвищення якості вихідних даних в задачі вибору, які є різними за природою (з різними оцінками в часткових критеріях), але отримують однакові оцінки в узагальненому критерії.

У статті пропонується нове правило регуляризації у виключному випадку задачі багатокритеріального вибору, коли різні за природою альтернативи мають однакові узагальнені оцінки, через що зробити вибір не представляється можливим. Пропоноване правило полягає у пошуку такої підмножини характеристик альтернативи, що максимальним чином впливають на її узагальнену оцінку, вибір зводиться до вибору тієї альтернативи, яка має множину визначення, більш пріоритетну з точки зору особи, що приймає рішення.

Дронізація як фактор трансформації збройної боротьби в сучасних умовах

С. Мосов — 2025-06-09

Воєнним конфліктам сучасності притаманні особливості, обумовлені прийняттям на озброєння провідних країн світу сучасних систем розвідки, управління, передавання даних і ураження – як матеріальної основи збройної боротьби, серед яких головним знаряддям уже стають бойові системи із штучним інтелектом (ШІ).

Російсько-українське збройне протистояння у повній мірі стало підтвердженням вище зазначеного. Дронізація, що отримала масовий характер і стала об’єктивною реальністю в ході широкомасштабної війни (з 24.02.2022), перетворилась на фактор трансформації збройної боротьби в сучасних умовах, що обумовлює проблематику досліджень, пов’язану із системним аналізом змін, що вже відбулися на ландшафті відомих тенденцій збройної боротьби з визначенням особливостей цієї трансформації та її впливу на збройну боротьбу в цілому.

Мета статті ‑ визначення особливостей трансформації збройної боротьби через фактор дронізації в сучасних умовах (на прикладі російсько-українського збройного протистояння).

Наголошено, що, як фактор трансформації збройної боротьби, дронізація:

набула стратегічного характеру і призвела до трансформації збройної боротьби та структурних змін в складі збройних сил сторін;

зіграла ключову роль у прискоренні застосування мережецентричної моделі ведення війни, що об’єднує зброю, розвідувальні системи і командну інфраструктуру в єдину інформаційну мережу в інтересах скорочення ланцюжка знищення – процесу від виявлення цілі до її ураження (перевага на полі бою залежить від того, чий ланцюжок знищення буде швидшим);

стає найважливішою частиною воєнних стратегій низки країн світу та одним із стандартів сучасних війн;

дозволяє країні з меншим бойовим потенціалом, ніж у противника, посилити й успішно забезпечувати асиметричність бойових дій у повітрі, на землі та морі;

змінює тактику і значно прискорює темпи бойових дій, висуває нові вимоги до креативності командного складу військ (сил) і мистецтва їхнього мислення.

Визначення критеріїв і показників для проведення моніторингу системи кадрового менеджменту в Міністерстві оборони України

І. Половінкін — 2025-06-10

В сучасних умовах відбиття збройної агресії РФ проти України визначення ефективності системи кадрового менеджменту (СКМ) на підставі результатів її моніторингу є важливим елементом функціонування Міністерства оборони України (МО України). Проблемні питання, які виникають під час проведення відповідних заходів в СКМ, мають суттєвий вплив на ефективність всієї системи МО України та потребують негайного вирішення. Особливість процедури моніторингу СКМ умовах війни полягає у потребі обґрунтування показників, за допомогою яких проводиться моніторинг процесів, які характеризують роботу з персоналом, а також критерію оцінки ефективності СКМ.

Метою статті є визначення критеріїв та показників оцінки ефективності СКМ МО України в умовах війни, а також розробка пропозицій щодо використання результатів моніторингу.

В статті запропоновано підхід щодо визначення критеріїв та показників для проведення моніторингу СКМ МО України у ході відбиття агресії. Сутність запропонованого підходу полягає у застосуванні в якості показників для проведення моніторингу наступні: укомплектованості військових підрозділів; підготовки та кваліфікації; психологічний стан та мотивація особового складу; середній час ротації.

В якості критеріїв для проведення моніторингу СКМ під час відбиття збройної агресії пропонується використовувати загальний критерій ‑ “інтегральна боєготовність персоналу” або “векторний критерій”.

Наведено порядок циклу моніторингу СКМ та впровадження управлінських рішень, який враховує специфіку воєнного часу та запропоновані показники ефективності.

Використання розробленого підxодy щодо проведення моніторингу СКМ МО України під час відсічі агресії дозволить отримувати об’єктивний результат за обраним критерієм та оперативно виявляти потреби військ у професійно підготовленому особовому складі.

Впровадження спеціалізованих підрозділів з протидії FPV-дронам та баражуючим боєприпасам в інтересах частин (підрозділів) Сухопутних військ Збройних Сил України

А. Дерев’янчук — 2025-06-11

З початку повномасштабної війни РФ проти України важливого значення набув розвиток безпілотних літальних (авіаційних) засобів ураження. У зв’язку зі збільшенням кількості зазначених засобів ураження противника, їх високою ефективністю виникає нагальна потреба у розвитку способів захисту та протидії цим видам (типам) озброєння.

FPV дрони та баражуючи боєприпаси (далі – ББ) активно використовуються противником та в даний час несуть основну загрозу для особового складу, озброєння і військової техніки.

Наразі організація протидії відбувається на тактичному рівні всередині підрозділів власними силами, що не дозволяє швидко впроваджувати найефективніші способи боротьби та акумулювати існуючий досвід.

Це обумовлює необхідність ведення пошуку шляхів вирішення цієї проблеми, одним з яких є впровадження спеціалізованих підрозділів (далі – СпП) з протидії FPV дронам та ББ в інтересах частин (підрозділів) Сухопутних військ Збройних Сил України (далі – СВ ЗСУ). На сьогодні відсутні такі підрозділи, зокрема не визначений їх склад, місце в бойових порядках частин (підрозділів) СВ, не визначені завдання, відсутні вимоги до оснащення СпП приладами та озброєнням.

В статті проведено аналіз сучасних FPV дронів та ББ противника, існуючих способів протидії їм, визначено варіант організаційно-штатної структури, сформульовані основні завдання, рекомендовано приладне оснащення та порядок застосування спеціалізованого підрозділу з протидії FPV-дронам і ББ в бойових порядках частин (підрозділів) СВ ЗСУ.

Впровадження СпП з протидії FPV-дронам та ББ в інтересах частин (підрозділів) СВ ЗСУ займе ключове місце у системі протидії ударним БпЛА та буде відігравати основну роль у забезпеченні живучості та боєздатності підрозділів СВ ЗСУ.

Аналіз причин російсько-української війни

О. Мурай — 2025-06-11

Основною проблемою, на вирішення якої спрямована дана стаття є з’ясування глибинних причин агресивної політики РФ по відношенню до України і подальшого вторгнення на її територію. Розв’язання цієї проблеми надасть можливість висвітлити справжні, правдиві причини цієї війни, довести їх до міжнародної спільноти, використовувати для обґрунтування досягнення справедливого миру і гарантій безпеки України у майбутньому.

Досліджено історичні публікації стосовно агресивного відношення керівництва РФ до України, як до держави та українського народу, як джерела ідентичності та самобутності людей, що мешкають в Україні. Проаналізовано обставини та причини приходу до влади в РФ представників органів безпеки, їх подальші дії щодо узурпації цієї влади, формування у народів РФ історично викривленого ставлення до народу України. Обґрунтовано декілька принципових причин розв’язання війни проти України.

Російська агресія проти України введеться виключно заради особистого гонору Президента РФ. На сьогоднішній день ми не маємо жодних ознак того, що він має бажання припинити цю війну по лінії зіткнення. Таке припинення означатиме для нього капітуляцію, оскільки таким чином припиняючи війну, він не досягає жодних цілей, про які наголошував на початку агресії.

Реальними завданнями цієї війни, окрім знищення української державності, за задумом Президента РФ, залишаються: приниження цивілізованого заходу, нанесення йому геополітичної поразки; історичний реванш – повернення Президента РФ, як самодержця, на європейську і навіть на світову арени. І нарешті фантомні цілі – денацифікація та демілітаризація України, відродження на території України російської православної церкви, запровадження російської мови, як другої державної.

Методичний підхід щодо оцінювання кандидатів на посаду командира бригади в умовах правового режиму воєнного стану

О. Георгадзе — 2025-06-11

В умовах відбиття широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації (РФ) створення дієвого кадрового резерву ЗС України набуває особливого значення. Аналіз службової діяльності офіцерського складу та прийняття обґрунтованих кадрових рішень, у тому числі щодо подальшого призначення на посади за рейтинговим принципом, потребує комплексного об’єктивного оцінювання. Відповідно до вимог Головнокомандувача Збройних Сил України основним критерієм призначення на посади командирів бригад (командного складу з’єднань та частин) є спроможність ефективно виконувати бойові завдання при збереженні життя та здоров’я підлеглих. Зазначене спонукає до пошуку обґрунтованого підходу для призначення офіцерів на посади командирів бригад з урахуванням їх навченості, лідерських якостей, набутого досвіду та наявності відповідного рівня військової освіти, що не можливо без використання відповідного науково-методичного апарату.

Метою статті є висвітлення методичного підходу щодо оцінювання кандидатів на посаду командира бригади в умовах правового режиму воєнного стану.

У статті висвітлено методичний підхід щодо оцінювання кандидатів на посаду командира бригади в умовах правового режиму воєнного стану, який дозволяє визначити їх рейтинг та надасть можливість укомплектувати посади найбільш підготовленими і вмотивованими офіцерами. До показників, за якими оцінюються кандидати на посаду командира бригади віднесено: навченість за фахом, лідерські якості, їх досвід та військова освіта.

Результати проведеного дослідження можуть бути використані під час визначення рейтингу кандидатів на посаду командира бригади відповідними комісіями, а також у ході подальших досліджень з даного напряму у наукових установах.

Шляхи удосконалення воєнно-економічної складової сил оборони України

О. Левчук — 2025-06-04

Воєнно-економічна складова сил оборони України – це сукупність ресурсів, механізмів, інститутів і процесів, що забезпечують економічну підтримку, планування, управління та реалізацію потреб оборонного сектору для виконання завдань із захисту державного суверенітету, територіальної цілісності та безпеки. Ця складова охоплює:

- матеріально-технічне забезпечення: виробництво, закупівлю, модернізацію та утримання озброєння, військової техніки та інших ресурсів;

- фінансове забезпечення: планування та ефективне використання оборонного бюджету;

- інфраструктуру: розвиток оборонно-промислового комплексу, логістичних мереж та об'єктів військового призначення;

- кадрові ресурси: забезпечення професійної підготовки, мотивації та соціального захисту військовослужбовців;

- інновації: впровадження новітніх технологій та сучасних управлінських підходів у воєнно-економічну діяльність;

- механізм регулювання закупівель озброєння, військової та спеціальної техніки.

Удосконалення воєнно-економічної складової системи підготовки держави до оборони полягає у наступному:

розвиток власного оборонно-промислового комплексу з особлива увагою на розробці високоточного озброєння, безпілотних систем та кіберзасобів;

зміцнення міжнародної співпраці;

ефективне управління ресурсами ‑ оптимізація витрат;

підтримка стійкості економіки в умовах війни ‑ стимулювання приватного бізнесу до участі в оборонних проєктах;

законодавче вдосконалення ‑ створення умов для залучення приватного капіталу та іноземних інвесторів до сектору оборони.

Нормативно-правова база забезпечення воєнної безпеки України в умовах повномасштабної російської агресії проти України

В. Гнасевич — 2025-06-09

Основні законодавчі акти України з питань національної безпеки розроблені та ухвалені до повномасштабної збройної агресій РФ проти України. Повномасштабна війна, яка триває майже 3 роки, змушує критично переглянути деякі норми національного законодавства, що врегульовують функціонування системи забезпечення воєнної безпеки України та привести їх у відповідність умовам сьогодення.

За результатами проведеного аналізу нормативно-правової бази України з питань функціонування системи забезпечення воєнної безпеки з’ясовано таке:

чинна нормативно-правова база України націлена на забезпечення воєнної безпеки та правове регулювання відносин між суб’єктами у системі забезпечення воєнної безпеки;

існуюча нормативно-правова база з питань функціонування системи забезпечення воєнної безпеки України має певні суперечності і не забезпечує дієвого механізму реагування на сучасні безпекові виклики (забезпечення воєнної безпеки України) та потребує уточнення з урахуванням характеру сучасних воєнних конфліктів (динамічного безпекового середовища);

нормативно-правова база, яка визначає засади майбутнього безпекового середовища, не регламентує повного циклу планування у сфері воєнної безпеки, який має охоплювати періодичний аналіз із виявлення і оцінювання воєнних загроз та планування заходів щодо їх нейтралізації також не визначено на який суб’єкт системи забезпечення воєнної безпеки покладено завдання щодо оцінювання та прогнозування рівня воєнної безпеки України.

З метою актуалізації нормативно-правової бази України з питань забезпечення воєнної безпеки відповідно до умов сьогодення, обґрунтоване внесення змін та доповнень до деяких нормативно-правових актів.

Обґрунтування термінологічної системи концептуального документа із запровадження штучного інтелекту в Міністерстві оборони України

І. Ліпко — 2025-06-05

Стрімкий розвиток сучасних інформаційних технологій переміщує людину із матеріального світу у світ віртуальний. На сьогодні важко виокремити сфери діяльності людини, які не охоплені штучним інтелектом (далі – ШІ): медицина, комунікація, освіта, Інтернет, розумний дім, проєктування, література, мистецтво, кібербезпека, юриспруденція, наукові дослідження, енергетика тощо.

У контексті глобального технологічного прогресу та триваючого збройного конфлікту технології штучного інтелекту (ШІ) можуть бути ключовим інструментом ЗС України з метою підвищення їх оперативної ефективності (оптимізація логістики, аналіз розвідувальних даних), збереження людських ресурсів (використання роботизованих платформ для розмінування чи проведення розвідки, автоматизація медичних діагностичних процесів), посилення обороноздатності (прогнозування дій противника, удосконалення кіберзахисту власних інформаційних систем) тощо.

В статті досліджено вітчизняне законодавство та принципи і підходи НАТО щодо запровадження та використання технологій штучного інтелекту. Стратегічними цільовими програмними документами України закладено підґрунтя запровадження таких технологій у військовій сфері. Початковим кроком для запровадження технологій штучного інтелекту у Міністерстві оборони України є розроблення відповідного концептуального документу, положення якого повинні бути спрямовані на подальшу цифрову трансформацію Міністерства оборони України та забезпечення взаємосумісності зі збройними силами держав – членів НАТО. У статті обґрунтовано та запропоновано термінологічну систему як складову частину концептуального документу із запровадження технологій штучного інтелекту у Міністерстві оборони України.

Особливості завдань науково-технічного супроводження проєктів інформатизації процесів управління оборонними ресурсами в умовах воєнного стану

M. Голобородько — 2025-06-05

Наукове і науково-технічне супроводження (НТС) як вид наукової прикладної діяльності в системі Міноборони регулюється (регламентується) розвиненим організаційно-методичним забезпеченням, яке ґрунтується на сучасній законодавчій базі наукової і науково-технічної діяльності в Україні і стосується всього спектру наукових досліджень і розробок у сфері ОВТ і військового управління. Одним із напрямів науково-прикладних розробок є створення інформаційно-комунікаційних систем (ІКС) різного призначення, які як об’єкти науково-технічної діяльності на відміну від ОВТ мають велику кількість слабоформалізованих характеристик їх властивостей, що у значній мірі пояснюється віртуальністю їх інтелектуальної складової ‑ програмного забезпечення (ПЗ), та призводить до визначення вимог до них у вербальній формі.

Мета статті – розроблення типового переліку заходів з НТС життєвого циклу ІКС, які відповідають вимогам чинного нормативного поля системи Міноборони, враховують специфіку ІКС в умовах впровадження оборонного планування на основі спроможностей (ОПОС), процесного управління і застосування сучасних практик розроблення програмного забезпечення ІКС, вимоги умов воєнного стану та обґрунтування напрямів розроблення науково-методичного забезпечення, необхідного для виконання цих заходів.

Моніторинг застосування процесного підходу до управління життєвим циклом (ЖЦ) ІКС, прийняття на альтернативній основі раціональних проєктних і організаційно-технічних рішень та застосування в умовах воєнного стану обґрунтованих обмежень повного обсягу заходів з управління ЖЦ ІКС з дотриманням розумного балансу між швидким набуттям системами запланованих спроможностей і ризиками зниження їх якості повинні бути важливими складовими змісту НТС.

Модель оцінювання стійкості інформаційної інфраструктури в умовах відсічі збройної агресії

Ю. Кірпічніков — 2025-06-06

Побудова ІнфІ на основі хмарних технологій передбачає забезпечення її живучості на основі перерозподілу ресурсів інформаційно-комунікаційної мережі, використання механізмів резервування, реорганізації та реконфігурації для обслуговування потоків запитів Користувачів при виникненні несприятливих впливів.

Надання функціональних сервісів є головним призначення функціонування ІнфІ МО України. Якість надання функціональних сервісів ІнфІ МО України на основі хмарних технологій, як комплексна характеристика належного функціонування ІнфІ, – це комплексна характеристика, яка включає доступність, надійність, продуктивність, безпеку, гнучкість і економічність. У воєнних умовах це означає здатність системи підтримувати оперативні дії ЗСУ, протистояти ворогу та інтегруватися з партнерами, використовуючи переваги хмар (масштабованість, стійкість, мобільність).

Розроблення моделі оцінювання стійкості ІнфІ та якості надання сервісів, яка використовує хмарні технології – це системний процес, який потребує врахування специфіки хмарних рішень, воєнних умов і потреб ЗС України.

На основі аналізу чинників, які впливають на забезпечення функціонування інформаційної інфраструктури, розроблено модель оцінювання стійкості інформаційної інфраструктури, яка має функціонувати в умовах збройної агресії. Обґрунтовано рекомендації стосовно модернізації існуючої інформаційної інфраструктури МО України шляхом її нарощування з урахуванням визначених вимог – мінімізація витрат, забезпечення стійкості і сумісність з НАТО.

Проблемні питання під час ведення та впровадження проєктів інформатизації Збройних Сил України

В. Галаган — 2025-06-06

Реалізація проєктів інформатизації у військовій сфері стикається з рядом системних проблем, які впливають на темпи впровадження сучасних рішень. З отриманого досвіду, в ході практичної роботи з’ясовано, що відсутність єдиної стратегії інформатизації, неефективна координація між органами управління, підрозділами, що приймають участь в проєкті, та недостатня підготовка персоналу, який залучається для розробки та впровадження у сфері інформаційних технологій, значно ускладнюють реалізацію ключових ініціатив.

У даному контексті аналіз основних проблемних питань, які виникають під час впровадження проєктів інформатизації в Збройних Силах України, є надзвичайно актуальним і спрямованим на пошук шляхів їх подолання.

Проведений аналіз дозволив виявити основні проблемні питання в ході ведення та впровадження проєктів інформатизації Збройних Сил України, які можуть суттєво вплинути на успішність проєкту. Для їх подолання необхідна деталізована стратегія планування та ведення проєкту, яка визначатиме чітку мету, пріоритети та стадії (етапи) реалізації проєкту. Покращення координації між органами управління та підрозділами можливе через створення Проєктного офісу управління проєктами (проєктом), який забезпечить прозорість, синхронізацію дій і контроль за виконанням заходів календарного плану проєкту. Водночас вирішення питання недостатньої кваліфікації персоналу потребує системного підходу до навчання, включаючи спеціалізовані програми підготовки та залучення фахівців із відповідним досвідом з профільних навчальних закладів та створення Центру компетенції, який забезпечить навчання та підтримку, необхідну для успішного виконання проєкту.

Застосування безпілотних літальних апаратів під час виконання завдань територіальної оборони

В. Герлянд — 2025-06-04

Внаслідок широкомасштабного вторгнення РФ на територію України військові частини (підрозділи) Сил територіальної оборони (СТрО) ЗС України та інші складові сил безпеки та оборони були залучені до виконання бойових завдань в районах ведення бойових дій. При цьому актуальність ведення територіальної оборони (ТрО) суттєво збільшилась. В умовах нестачі особового складу одним з варіантів вирішення проблеми ведення ТрО є зміни в підходах до використання безпілотних літальних апаратів (БпЛА).

Метою статті є дослідження впливу застосування БпЛА на підвищення ефективності застосування СТрО в ході виконання завдань територіальної оборони та бойових (спеціальних) завдань військовими частинами (підрозділами), переданих в оперативне підпорядкування тимчасово створеним угрупуванням військ (сил) Збройних Сил (ЗС) України.

У статті розглядаються варіанти застосування безпілотних літальних апаратів в умовах ведення та виконання завдань територіальної оборони в складі угрупувань військ (сил). Особливу увагу приділено новому погляду на використання безпілотної авіації у вирішенні основних завдань територіальної оборони та виконання бойових (спеціальних) завдань військовими частинами (підрозділами) територіальної оборони. Визначено можливості щодо виконання завдань безпілотними літальними апаратами, які стоять на озброєнні військових частин (підрозділів) складових сил безпеки та сил оборони під час виконання завдань територіальної оборони.

Обґрунтування вибору безпілотних літальних апаратів у якості повітряних ретрансляторів для військових систем радіозв’язку

О. Кувшинов — 2025-06-05

Досвід збройного протистояння України збройній агресії Російської Федерації (РФ) свідчить, що однією з основних рис ведення бойових дій (операцій) є широке застосування безпілотних літальних апаратів (БпЛА) різного призначення. Одним із важливих напрямків такого застосування є ретрансляція сигналів в радіомережах. Використання в складі військових систем радіозв’язку (ВСРЗ) БПЛА з розміщенням на їх платформі малогабаритних повітряних ретрансляторів (ПР) дозволяє значно покращити показники функціонування радіомереж, підвищити зв’язність засобів радіозв’язку (ЗРЗ) у мережі, підвищити енергетичну і частотну ефективність радіоканалів та будувати нові архітектури систем радіозв’язку військового призначення

Метою статті є визначення основних вимог до вибору БпЛА, що можуть бути використані у якості повітряних ретрансляторів для військових систем радіозв’язку.

Аналіз ТТХ БпЛА та засобів радіозв’язку, які можуть бути використані для ретрансляції сигналів, дозволив виділити основні задачі на шляху створення та удосконалення повітряної радіомережі на основі БпЛА для зв’язку між географічно рознесеними підрозділами:

розробка універсального ретранслятора на БпЛА, який буде здатний забезпечувати роботу радіомереж, що працюють з використанням обладнання різних виробників;

підвищення структурної живучості, надійності, пропускної спроможності радіомереж, якості маршрутів передачі даних між абонентами та їх мобільності;

підвищення ефективності функціонування військових систем радіозв’язку в умовах активної радіоелектронної протидії шляхом застосування в них ретрансляторів з адаптивними методами формування і обробки сигналів;

оперативне (у режимі, близькому до реального часу) оцінювання стану каналів зв’язку, визначення напрямків на сусідні вузли мережі, ідентифікація завад та визначення їх просторових, частотних і енергетичних параметрів.

Методичний підхід до визначення термінів вирішення проблем в умовах невизначеності під час оборонного планування

О. Загорка — 2025-06-03

Оборонне планування полягає в розробленні управлінських рішень у вигляді прогнозів, програм і планів, у яких наводяться проблеми (заходи), що потребується вирішити (виконати) у сфері оборони держави. Терміни вирішення проблем (виконання заходів) оборонного планування звичайно визначаються експертним шляхом в умовах впливу на сили оборони держави багатьох внутрішніх і зовнішніх факторів невизначеного характеру.

Це обумовлює необхідність врахування невизначеності під час оцінювання експертами термінів вирішення проблем (виконання заходів), які планується здійснити з метою розвитку (удосконалення) сил оборони або їх складових.

У попередніх дослідженнях імовірність виконання роботи до визначеного часу визначається для конкретних параметрів бета-розподілу, проте способи вибору параметрів бета-розподілу та врахування експертами невизначеності не розглядаються.

У статті розглянуто визначення терміну вирішення проблеми (виконання заходу) оборонного планування на підставі бета-розподілу цього терміну в інтервалі оптимістичних і песимістичних експертних оцінок.

Методичний підхід до визначення термінів засновується на припущення про бета-розподіл випадкової величини, за яку вважається тривалість вирішення проблеми (виконання заходу) оборонного планування. Термін вирішення проблеми (виконання заходу) визначається для заданої ймовірності. Найбільш імовірний термін визначається як мода щільності бета-розподілу.

Розроблений підхід дає змогу в умовах невизначеності отримати більш обґрунтовані оцінки термінів вирішення проблем (виконання заходів) під час оборонного планування.

Досвід оборонного планування з питань оборонних закупівель у державах – членах НАТО

С. Горбенко — 2025-06-03

В умовах широкомасштабної збройної агресії РФ проти України гостро постає питання своєчасного забезпечення закупівель для сил оборони, насамперед Збройних Сил України, як їх складової, всіма видами новітніх та модернізованих зразків озброєння і військової техніки (ОВТ), у тому числі авіаційної техніки, безпілотних авіаційних комплексів, зенітно-ракетних комплексів, артилерії, протитанкових засобів, бронетанкової та автомобільної техніки, радіолокаційних станцій, радіотехнічних засобів розвідки, стрілецької зброї, боєприпасів та інших засобів ураження і військового майна. З огляду на зазначене, виникає необхідність проведення аналізу досвіду держав – членів Організації Північноатлантичного договору (НАТО) щодо оборонного планування з питань оборонних закупівель, як один із пріоритетних напрямів під час визначення стратегічних цілей і завдань у ході оборонного планування в державі.

Здійснено аналіз основних тенденцій у сфері оборонних закупівель ОВТ, ракет, боєприпасів.

На основі аналізу досвіду оборонного планування з питань оборонних закупівель у державах – членах НАТО можна констатувати, що НАТО на сьогодні – це найбільша військова міжнародна організація з розвинутою системою оборонного планування, яка декларує забезпечення безпеки кожної держави у її складі, що базується на таких принципах:

стандартизації та оперативної взаємосумісності збройних сил держав–учасниць Альянсу;

оптимізації організаційно-штатної структури, бойового та чисельного складу відповідно до умов ведення сучасних війн і збройних конфліктів;

прозорості військового бюджету, в тому числі і з питань оборонних закупівель, держав–учасниць Альянсу тощо.

Аналіз науково-методичних підходів до проведення комплексного огляду сектору безпеки і оборони України

А. Романюк — 2025-06-04

Головною умовою ефективності функціонування сектору безпеки і оборони України є чітко сформована Стратегія національної безпеки і оборони України (далі – Стратегія). Вона формується, у ході комплексного огляду сектору безпеки і оборони України (КОСБО) на основі оцінки безпекового середовища та стану готовності всіх складових сектору безпеки і оборони до виконання завдань за призначенням.

Визначення порядку проведення КОСБО потребує системного підходу, зокрема ретельного аналізу існуючих методичних підходів до організації цього процесу та вибору такого, що найкраще задовольняє визначеним вимогами.

У статті висвітлено результати аналізу науково-методичного апарату щодо проведення комплексного огляду сектору безпеки і оборони України, проведено аналіз існуючих підходів, методів до порядку організації та проведення комплексного огляду сектору безпеки і оборони України.

КОСБО є ключовим інструментом для формування ефективної та стійкої оборонної політики держави. Основні завдання КОСБО полягають у всебічному аналізі безпекового середовища, оцінюванні спроможностей складових сектору безпеки і оборони України до виконання поставлених завдань за призначенням, визначенні оборонних потреб держави, аналізі ефективності оборонного управління та структури, оцінці ресурсного забезпечення оборонних потреб.

Кожний з розглянутих методичних підходів має свої сильні та слабкі сторони, тому для досягнення найкращих результатів доцільно комбінувати різні методичні підходи, враховуючи їхні переваги, та адаптувати їх до особливостей проведення окремих оглядів завдань КОСБО. Важливою умовою ефективного застосування цих методичних підходів є забезпечення належного рівня кваліфікації експертів та адаптивність процесу до змін у зовнішньому середовищі.