Штучний інтелект у сучасних війнах: стратегічні наслідки для України

Анотація

Стаття присвячена дослідженню трансформації військового управління під впливом штучного інтелекту в умовах сучасної війни. Показано, що інтеграція алгоритмічних систем змінює внутрішню логіку циклу ухвалення рішень Observe–Orient–Decide–Act (OODA), насамперед на етапі орієнтації, де формується ситуаційна картина та визначаються рамки можливих дій. Обґрунтовано, що ключовим викликом стає не саме прискорення процесів управління, а збереження реального командирського контролю за умов алгоритмічного посередництва у сприйнятті та інтерпретації інформації.

Методологічною основою дослідження є порівняльний аналіз інституційних моделей інтеграції штучного інтелекту у військову сферу. Проаналізовано підходи, що формуються у США, Європейському Союзі та Китаї, та показано їх відмінності з точки зору співвідношення швидкості ухвалення рішень, рівня автономності систем і вимог підзвітності. Доведено, що ефективність застосування ШІ визначається не лише технологічними характеристиками алгоритмів, а передусім архітектурою управління та інституційною здатністю системи адаптуватися до динамічного бойового середовища.

Окрему увагу приділено імплікаціям застосування штучного інтелекту для України як воюючої держави. Показано, що в умовах війни високої інтенсивності стратегічного значення набуває формування власної моделі інтеграції ШІ, здатної поєднати скорочення циклу ухвалення рішень із збереженням командирського судження, відповідальності та суверенітету управлінських рішень. Наукова новизна роботи полягає у запропонованій авторській аналітичної рамки GAIN як концептуального інструменту дослідження взаємодії людини та алгоритмічних систем у військовому управлінні та визначенні напрямів її подальшої теоретичної й емпіричної перевірки. Практичне значення результатів полягає у можливості використання сформульованих положень під час розроблення доктринальних документів і програм підготовки командного складу.