Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України

Методичний підхід до розроблення концепції підготовки громадян України до національного спротиву в інтересах підготовки воєнних кадрів

Є. Камалов, В. Харабара — пн, 25 тра 2026 00:00:00 +0300

Розвиток системи підготовки воєнних кадрів відбувається з реформуванням і розвитком сектору безпеки і оборони України. В свою чергу система підготовки воєнних кадрів це сукупність організаційних структур, процесів, методів і ресурсів спрямованих на формування, розвиток та підтримання професійної компетентності військовослужбовців і військових фахівців відповідно до потреб оборонного сектору держави. Основними завданнями системи підготовки воєнних кадрів є: професіоналізація військової підготовки, приведення її структури та змісту до стандартів, підходів та принципів, які впроваджені в країнах - членах НАТО; вивчення уроків відбиття збройної агресії російської федерації та впровадження бойового досвіду в підготовку населення до захисту Вітчизни та всеохоплюючої оборони держави.

Спираючись на завдання з підготовки населення до захисту Вітчизни підписаний Закон України “Про основи національного спротиву” в якому визначено завдання з підготовки громадян України до національного спротиву. Відповідно, завдання з підготовки громадян до національного спротиву передбачає в собі комплекс організаційних, військових, цивільних заходів спрямованих на підготовку та здійснення всеохоплюючої оборони держави. Виникає питання: чи є це системою з підготовки громадян України до національного спротиву і яке місце займає ця система в системі підготовки воєнних кадрів?

В статті розглянутий метод розроблення державних цільових програм з метою створення концепції системи підготовки громадян України до національного спротиву та визначення її місця в системі підготовки воєнних кадрів.

Оцінювання взаємосумісності функціонування пунктів управління угруповання об’єднаних сил в операціях

С. Працков — пн, 25 тра 2026 00:00:00 +0300

Здатність Збройних Сил України взаємодіяти з іншими складовими Сил оборони держави стала ще більш важливою, оскільки досвід російсько-української війни свідчить про спільність виконання завдань в операціях всіма складовими Сил оборони держави. Аналіз чинників, які впливають на функціонування пунктів управління угруповання об’єднаних сил показав, що ступінь взаємосумісності усіх компонентів суттєво впливає на ефективність роботи органів та засобів управління, а, відповідно, і на результат виконання завдань в операціях. Загальна модель оцінки взаємосумісності функціонування пунктів управління, в силу свого абстрактного характеру, має бути однаковою для різної комбінації пунктів управління.

Метою статті є висвітлення методичного підходу до оцінювання взаємосумісності функціонування пунктів управління угруповання об’єднаних сил в операціях.

Комплексний показник взаємосумісності функціонування пунктів управління угруповання об’єднаних декомпозовано на сім часткових показників. Розроблено методичний підхід до оцінювання взаємосумісності функціонування пунктів управління угруповання об’єднаних сил з використанням сукупності показників, які характеризують взаємосумісності: технічних засобів управління, завдань, просторових ресурсів, ресурсів пунктів управління, інформаційних ресурсів, персоналу пунктів управління та побудови пунктів управління.

Це дозволяє за необхідністю визначити заходи удосконалення пунктів управління об’єднаних сил щодо забезпечення взаємосумісності їх функціонування в операціях (бойових діях).

Ступінь взаємосумісності j-го пункту управління і-го рівня оцінюється R показниками. Наведена формула оцінки комплексного показника взаємосумісності функціонування системи пунктів управління угруповання об’єднаних сил.

Розроблення пропозицій щодо складу та способів застосування наземних роботизованих зенітних ракетних комплексів і систем

Д. Гурʼєв, O. Рогуля, П. Опенько — пн, 25 тра 2026 00:00:00 +0300

У статті аналізуються безпілотні літальні апарати, які противник використовує для нанесення ударів та ведення розвідки на передовій. Систематизовано дані про наземні роботизовані та наземні безпілотні системи, що перебувають на озброєнні Сил оборони України.

Досліджено перспективні наземні безпілотні зенітно-ракетні комплекси та системи, здатні забезпечити прикриття військ від ударів безпілотних та пілотованих засобів повітряного нападу противника поблизу лінії бойового зіткнення. Представлено склад та методи використання наземних безпілотних зенітно-ракетних комплексів та систем для створення ефективного ешелону протиповітряної оборони батальйонних бойових формувань в оборонному бою.

В результаті аналізу засобів боротьби з безпілотними літальними апаратами, характеристик наземних роботизованих комплексів та характеристик засобів виявлення та ураження засобів повітряного нападу розроблено пропозиції щодо складу та методів застосування перспективних наземних безпілотних зенітно-ракетних комплексів (наземних безпілотних зенітно-ракетних комплексів), здатних забезпечити прикриття військ від ударів безпілотних та пілотованих засобів повітряного нападу противника поблизу лінії бойового зіткнення.

Розробка наземних безпілотних зенітно-ракетних комплексів (наземних безпілотних зенітно-ракетних комплексів) на основі заданих вимог дозволить створити ефективний ешелон протиповітряної оборони бойового порядку батальйону в оборонному бою, орієнтований саме на боротьбу з безпілотними літальними апаратами противника. Важливою вимогою до перспективного наземного безпілотного зенітно-ракетного комплексу (наземного безпілотного зенітно-ракетного комплексу) є його придатність до багаторазового використання в умовах високого ризику втрат особового складу через високу інтенсивність бойових дій та обмеженість ресурсів.

Нова Стратегія національної безпеки США та можливі наслідки її реалізації

С. Свєшніков, В. Бочарніков, Т. Уварова, П. Ковальчук — ср, 20 тра 2026 00:00:00 +0300

В листопаді 2025 року Президент США Д. Трамп затвердив та опублікував нову Стратегію Національної безпеки США (Стратегія), де висунув принципово нові концепти (смисли) не лише забезпечення національної безпеки США, а й подальшого розвитку США як світової держави. Стратегії передували дискусії, які свідчили про переосмислення базових поглядів США на:

сучасний стан власної економіки;

спроможності забезпечувати поступальний розвиток США як світової держави;

спроможності забезпечувати світовий порядок;

сучасні зміни стану безпекового середовища і характер сучасного поля загроз;

роль і внесок союзників і партнерів у виконання спільних зобов’язань;

регіональні пріоритети політики США.

Мета статті ‑ аналіз базових смислових концептів Стратегії для виявлення наслідків реалізації Стратегії для безпекового середовища на глобальному, регіональному та національному рівнях.

Для виявлення наслідків реалізації Стратегії використано запропонований авторами методичний підхід щодо аналізу безпекового середовища.

Стратегія є принципово новим за формою і змістом документом, не схожим на попередні документи подібного і не лише констатує наміри, але й пояснює та обґрунтовує деякі з них. Логіка документу є досить простою, ясною і полягає в тріаді:

інтереси, інструменти і порядок використання інструментів для задоволення інтересів.

Зазначено, що Стратегія Національної безпеки США є концептуальним політичним документом, яка лише декларує національні інтереси, загальні принципи та напрями міжнародної воєнної політики однієї з могутніх світових держав. США намагатимуться діяти на міжнародній арені відповідно до цієї Стратегії, але на її реалізацію, можливо навіть визначальним чином, впливатимуть й інші фактори, наприклад внутрішньо-політична обстановка. Тому реальні воєнно-політичні дії США можуть відрізнятись від смислів та положень Стратегії.

Методичний підхід щодо оцінювання рівня воєнної безпеки України

В. Гнасевич — чт, 21 тра 2026 00:00:00 +0300

У статті досліджено актуальне наукове завдання щодо розроблення та обґрунтування методичного підходу до оцінювання рівня воєнної безпеки України, з урахуванням досвіду, здобутого в процесі реалізації стратегії всеохоплюючої (інтегрованої) оборони в умовах повномасштабного збройного конфлікту із застосуванням противником широкого спектра гібридних дій. Обґрунтовано, що в сучасних умовах воєнна безпека набула комплексного та багатовимірного характеру, вимагаючи об’єктивного, динамічного та всеосяжного оцінювання.

Аналіз наявних науково-методичних підходів (зокрема, кількісно-якісних, на основі складу потенціалів, когнітивного моделювання) показав їх невідповідність сучасним вимогам. Встановлено, що більшість з них ігнорують гібридну природу загроз, не можуть формалізувати якісні показники та не інтегрують оцінку обороноздатності з рівнем загроз в єдиний функціональний критерій. Це зумовлює наукову потребу у створенні інструментарію для об’єктивної якісної оцінки воєнної безпеки.

Метою статті є виклад методичного підходу, що дозволяє здійснити таку оцінку. Ключова ідея – визначення рівня воєнної безпеки (L_M_S) як функціонального співвідношення між поточним рівнем обороноздатності держави (L_DS) та фактичним рівнем воєнних загроз (L_M_T).

Практичне значення отриманих результатів полягає у створенні ефективного інструменту інформаційно-аналітичної підтримки прийняття рішень військово-політичним керівництвом держави. Запропонований алгоритм дозволяє оперативно розрахувати фактичний рівень воєнної безпеки та порівняти його з цільовим. У разі невідповідності підхід дає можливість аналізувати часткові показники та формулювати рекомендації щодо обґрунтованих заходів та оптимального розподілу ресурсів у секторі безпеки і оборони для досягнення цільового рівня безпеки.

Вимоги до інформаційно-допоміжних дій для фізичного захисту авіабази в умовах високотемпових атак противника

Р. Ахундов, Е. Гашимов, O. Челобітченко — чт, 21 тра 2026 00:00:00 +0300

У дослідженні розглядаються інформаційні процеси, які відбуваються при фізичному захисті авіабаз та аеродромів, коли вони функціонують в умовах інтенсивного протистояння противника. При цьому легітимна щільна активність противника збільшує неоднозначність стосовно прийняття рішень та створює велике навантаження. У статті основна увага приділяється ефективності перетворення інформації на дію як критичному фактору достатності, що пов'язує сенсорне спостереження з перевіркою рішень, їх відправкою та активацією реагування в межах часового вікна, що дозволяє перервати роботу до того, як зловмисник досягне критичного елемента.

Мета полягає в тому, щоб визначити вимірні вимоги до інформації для реагування на авіаційні об’єкти, які залишаються захищеними за умов паралельної роботи, сплесків хибної тривоги, погіршення зв'язку та впливу внутрішніх осіб.

Методологія поєднує бібліотеку обмежених сценаріїв з розкладанням затримки на складові, ідентифікацію вузьких місць для кожного класу сценарію та обґрунтування вимог до часових обмежень та цільових показників якості. Прийняття рішення визначається за допомогою попередньо визначених каналів доказів, включаючи інструментальні тренування з фіксованим часом, аналіз журналів SOC та C2, стрес-тести для сигнального навантаження та погіршення зв'язку, а також моделювання. Для рідкісних режимів з кількома подіями використовуються гібридні докази. Інтерпретація результатів включає матрицю сценаріїв функціонування авіабази, що відображає:

домінантні інформаційні вузькі місця на шляхах перевірки;

каталог метрик з типами цілей для затримки, якості виявлення та класифікації, стійкості до хибних тривог та доступності зв'язку.

Аналіз результатів показують, що зниження достатності в першу чергу зумовлене зростанням затримки перевірки та прийняття рішень в умовах неоднозначності та перевантаження, а не лише наявністю датчиків.

Наведений підхід застосовується до концептуального проєктування, специфікацій закупівель для робочих процесів SOC та C2, програм приймального тестування та повторної валідації життєвого циклу з використанням операційних журналів та перевірки після дій.

Особливості застосування дохідного підходу для оцінювання вартості комп’ютерних програм, які розроблені у системі Міністерства оборони України

А. Рибидайло, Л. Панасевич, Ю. Сокоринський, O. Розумний — пн, 25 тра 2026 00:00:00 +0300

Наказом МО України від 03.06.2025 № 365 “Про затвердження Інструкції з використання комп’ютерних програм у системі Міністерства оборони України” (далі Інструкція) визначено механізм організації використання комп’ютерних програм (КП) на протязі усього життєвого циклу (ЖЦ); здійснена класифікація КП; унормовано порядок закупівлі (отримання) КП та передача їх у використання. бухгалтерський облік КП передбачає оцінювання вартості КП, в залежності від етапу ЖЦ її перебування.
У статті проведено аналіз дохідного методу оцінювання вартості відомчих комп’ютерних програм, які використовуються у системі Міністерства оборони України. Здійснено їх структуризацію та шляхом застосування методу аналізу IT-портфелів підприємства визначено частку комп’ютерних програм, які потребують використання методів дохідного підходу для оцінювання їх вартості. Наведена модель та методика обґрунтування частки КП, доцільної для оцінювання за дохідним підходом.
Здійснено порівняння методів дохідного підходу (дисконтованих грошових потоків і прямої капіталізації) та на конкретних прикладах розтлумачено доцільність їх використання для оцінювання КП, які розроблені у системі Міністерства оборони України.
Наведений матеріал може бути використано при удосконаленні Методичних рекомендацій з оцінювання вартості відомчих КП у системі МО України.
Подальші дослідження планується зосередити на розробці концептуальної моделі і узагальненого методичного підходу до оцінювання вартості відомчих КП, які належать МО України.

Порядок вибору варіантів архітектурних рішень для створення інформаційних систем військового призначення

В. Галаган — вт, 26 тра 2026 00:00:00 +0300

В умовах сучасної збройної боротьби матеріальна ресурсна база Збройних Сил України не в повній мірі забезпечує належний рівень готовності до виконання бойових завдань. Одним із шляхів вирішення питань ресурсного забезпечення є цифровізація, яка передбачає впровадження сучасних інформаційних систем, автоматизацію процесів управління оборонними ресурсами та створення єдиного інформаційного простору для оперативного прийняття рішень. Питання оцінки та вибору архітектурних рішень для інформаційних систем (ІС) військового призначення (ВП) набули особливої актуальності після початку повномасштабного вторгнення російських військ у 2022 році, коли стали очевидними недоліки вибору архітектурних рішень в ІС ВП, які спроєктовані за цивільними стандартами.

Метою статті є визначення основних понять щодо архітектури інформаційних систем, та уточнення порядку оцінки та вибору варіантів архітектурних рішень для створення інформаційних систем військового призначення.

У статті наведено основні поняття архітектури інформаційних систем та запропоновано уточнений порядок оцінки та вибору видів архітектурних рішень ІС, який базується на шестиступеневому процесі DoDAF, багатокритеріальному аналізі та враховує специфіку їх застосування в бойових умовах, інтеграцію з наявними системами та стандарти НАТО. За результатами оцінки мікросервісна архітектура визнана найбільш раціональним варіантом для сучасних ІС ВП за умови достатніх ресурсів, тоді як монолітна підходить для обмежених проєктів, а безсерверна – для систем з епізодичним навантаженням. Остаточне рішення приймає замовник на основі підготовленого звіту та рекомендацій експертів, що забезпечує обґрунтованість вибору та відповідність критичним вимогам безпеки, оперативності та стійкості в умовах ведення війни.

Штучний інтелект у сучасних війнах: стратегічні наслідки для України

І. Габідулін — ср, 27 тра 2026 00:00:00 +0300

Стаття присвячена дослідженню трансформації військового управління під впливом штучного інтелекту в умовах сучасної війни. Показано, що інтеграція алгоритмічних систем змінює внутрішню логіку циклу ухвалення рішень Observe–Orient–Decide–Act (OODA), насамперед на етапі орієнтації, де формується ситуаційна картина та визначаються рамки можливих дій. Обґрунтовано, що ключовим викликом стає не саме прискорення процесів управління, а збереження реального командирського контролю за умов алгоритмічного посередництва у сприйнятті та інтерпретації інформації.

Методологічною основою дослідження є порівняльний аналіз інституційних моделей інтеграції штучного інтелекту у військову сферу. Проаналізовано підходи, що формуються у США, Європейському Союзі та Китаї, та показано їх відмінності з точки зору співвідношення швидкості ухвалення рішень, рівня автономності систем і вимог підзвітності. Доведено, що ефективність застосування ШІ визначається не лише технологічними характеристиками алгоритмів, а передусім архітектурою управління та інституційною здатністю системи адаптуватися до динамічного бойового середовища.

Окрему увагу приділено імплікаціям застосування штучного інтелекту для України як воюючої держави. Показано, що в умовах війни високої інтенсивності стратегічного значення набуває формування власної моделі інтеграції ШІ, здатної поєднати скорочення циклу ухвалення рішень із збереженням командирського судження, відповідальності та суверенітету управлінських рішень. Наукова новизна роботи полягає у запропонованій авторській аналітичної рамки GAIN як концептуального інструменту дослідження взаємодії людини та алгоритмічних систем у військовому управлінні та визначенні напрямів її подальшої теоретичної й емпіричної перевірки. Практичне значення результатів полягає у можливості використання сформульованих положень під час розроблення доктринальних документів і програм підготовки командного складу.

Архітектура інформаційних систем як інструмент реалізації військової кадрової політики Міністерства оборони України

В. Савін, В. Поліщук — ср, 27 тра 2026 00:00:00 +0300

Одним з шляхів реалізації завдань військової кадрової політики в системі Міністерства оборони України (Міноборони) є реалізація заходів цифровізації процесів управління та обліку персоналу. На теперішній час в системі Міноборони і на рівні держави експлуатується, впроваджується і розробляється низка інформаційно-комунікаційних систем (ІКС) і веб-ресурсів, у т. ч. які мають статус державних реєстрів, пов’язаних з управлінням персоналом у системі Міноборони. Цифровізіція наскрізних процесів управління персоналом та їх взаємодія розробниками не передбачалась.

Мета статті – обґрунтування концептуального підходу до розроблення цільової архітектури цифрової системи управління персоналом і порядку її реалізації з врахуванням принципів, положень і вимог ІТ-стратегії Міноборони України.

Запропоновано підхід, який дозволить формалізувати положення існуючих документів військової кадрової політики декларативного характеру (доктрини, концепції, політики), перейти від хаотичних інтуїтивних архітектурних рішень виконавців проєктів до впорядкованих процесів інтеграції подальших розробок складових ІКС управління оборонними ресурсами

Для визначення цільової архітектури виконано аналіз розривів цифровізації процесів у поточному стані інформаційних систем управління персоналом. За його результатами визначені ключові зміни, які необхідно впровадити для переходу до цільового стану системи.

Реалізація перспективної архітектури цифрової системи шляхом виконання послідовних взаємопов’язаних проєктів забезпечить надання користувачам ІКС всіх рівнів управління повного обсягу актуальної інформації про людські ресурси у системі Міноборони з відображенням їх кількісних показників і якісних характеристик, що сприятиме підвищенню обґрунтованості при прийнятті управлінських рішень.

Оцінювання впливу характеристик (параметрів) видів Збройних Сил на рівень їх розвитку

O. Загорка, С. Поліщук, Г. Мильников, І. Загорка — чт, 21 тра 2026 00:00:00 +0300

Під час оборонного планування визначаються характеристики (параметри) видів Збройних Сил, які передбачається досягнути у ході розвитку Збройних Сил. Характеристики (параметри) видів Збройних Сил в основному визначають їх стан і рівень розвитку Збройних Сил у цілому. Змінювання характеристик (параметрів) видів Збройних Сил відповідно до плану (планів), що розробляється, обумовлює динаміку розвитку Збройних Сил, кількісне оцінювання їх впливу на рівень розвитку Збройних Сил дає можливість обґрунтовано визначати заходи оборонного планування.

Мета статті полягає у висвітленні методики оцінювання впливу характеристик (параметрів) СВ, ПС, ВМС на рівень розвитку ЗС.

У статті визначені характеристики (параметри) видів Збройних Сил, які суттєво впливають на рівень розвитку Збройних Сил. Розроблено методику оцінювання впливу характеристик (параметрів) видів Збройних Сил на рівень розвитку Збройних Сил за періодами оборонного планування на підставі використання методу таксономії. Характеристики (параметри) видів Збройних Сил у методиці враховуються за важливістю, яка визначається із використанням експертного методу ранжування. Рівень розвитку Збройних Сил визначається з врахуванням ресурсів, що виділяються державою.

Методика дозволяє оцінювати вплив як окремих характеристик (параметрів) видів Збройних Сил, так і видів Збройних Сил на рівень розвитку Збройних Сил за періодами оборонного планування, може бути використана установами (підрозділами), які здійснюють оборонне планування держави.

У подальшому доцільно розробити алгоритм і програму оцінювання впливу характеристик (параметрів) СВ, ПС, ВМС на рівень розвитку ЗС для використання під час оборонного планування.

Сучасні проблемні питання оборонного планування та шляхи їх вирішення в силах оборони

С. Горбенко, Б. Ворович, М. Яковлев, Т. Зеленська — пт, 22 тра 2026 00:00:00 +0300

В умовах, що визначаються особливостями безпекового середовища, воєнно-політичної обстановки навколо України, впливом внутрішніх чинників та соціально-політичних, економічних обставин, національні інтереси України є пріоритетними та мають бути враховані під час розвитку і застосування сил оборони (СО).

Процес оборонного планування в СО відбувається з урахуванням основних характеристик і змісту процесу оборонного планування у країнах – членах НАТО, а також вимог законодавства України, що передбачають визначення пріоритетів і напрямів розвитку СО, вимог до спроможностей, розподіл спроможностей за складовими СО, визначення завдань розвитку, їх імплементацію та оцінювання результатів.

Мета статті полягає в аналізі сучасних проблемних питань оборонного планування у ЗС України з урахуванням ведення війни проти потужного противника, обмеженості ресурсних можливостей, а також визначенні шляхів їх вирішення.

сучасними проблемними питаннями оборонного планування СО є недостатнє врахування:

реальних і потенційних воєнних загроз національній безпеці Україні;

набуття спроможностей СО для ведення воєнних дій, що враховуватимуть зміни в особливостях збройної боротьби;

обмеженості ресурсного забезпечення СО;

заходів, які дають змогу досягти високого рівня взаємосумісності в ході виконання завдань оборони.

Врахування пріоритетів розвитку СО та комплексна реалізація складових успіху СО під час виконання заходів оборонного планування СО сприятимуть швидкому реагуванню на виклики, адаптації до складних умов ведення воєнних дій відповідно до ситуації, створенню інтегрованих спроможностей під час виконання завдань та досягненню успіху СО.

Вирішення визначених сучасних проблемних питань оборонного планування посилить обороноздатність держави, підвищить сумісність процесів оборонного планування України з НАТО.

Досвід та закономірності формування асигнувань оборонного бюджету США

В. Машталір, O. Краснокутський, Н. Третяк — пт, 22 тра 2026 00:00:00 +0300

Глобальні виклики сьогодення вимагають посиленої уваги міжнародної спільноти до запобігання, врегулювання та завершення воєнних конфліктів, що є важливою умовою підтримання міжнародної безпеки та стабільності. Поряд із цим держави-лідери світу розширюють можливості свого обороно-промислового комплексу, а також нарощують потенціал у сфері розроблення та виробництва сучасних систем озброєння і військової техніки. США є передовою державою в даному контексті. Аналізу стратегій розподілу державного бюджету розвинутими країнами дозволяє дійти висновку, що США є одним із найбільш потужних держав на міжнародній арені стосовно активного впровадження інновацій.

Метою статті є аналіз стратегічних пріоритетів розподілу федерального бюджету США та оцінка ролі і місця ОПК у забезпеченні національної безпеки та лідерства США на світовому ринку озброєнь.

Аналіз стратегічних пріоритетів розподілу федерального бюджету США показав, що оборонно-промисловий комплекс є ключовим напрямом фінансування оборонної сфери та розвитку сучасних систем озброєння і військової техніки. Значні бюджетні асигнування сприяють зміцненню військово-технологічної переваги США та підтриманню їхніх провідних позицій у світовій системі озброєнь.

Дослідження дозволило визначити закономірності формування бюджетних пріоритетів у сфері оборони та оцінити роль оборонно-промислового комплексу у забезпеченні стратегічної безпеки держави. Одночасно результати аналізу підтверджують значення системного підходу до планування та розподілу бюджетних ресурсів у забезпеченні лідерства у військово-технологічній сфері.

Отримані висновки можуть бути використані для обґрунтування підходів до розвитку оборонного потенціалу та вдосконалення механізмів фінансування оборонно-промислових комплексів у країнах, що прагнуть зміцнити власну безпеку, зокрема й в Україні.

Логіко-предикатна модель процесу інформаційно-аналітичного забезпечення органів військового управління

І. Порохня, Ю. Гусак — ср, 20 тра 2026 00:00:00 +0300

У статті представлено розгорнуту логіко-предикатну модель інформаційно-аналітичного забезпечення органів військового управління стратегічного рівня, яка спрямована на формалізацію структури предметної області, організаційно-функціональних процесів інформаційно-аналітичного забезпечення на основі чітко визначених доменів, множин сутностей, предикатів, аналітичних функцій і механізмів формального логічного виведення. Запропонований підхід базується на використанні апарату логіки предикатів першого порядку для побудови формалізованої онтологічної моделі, у межах якої систематизуються ключові елементи системи її функції, інформаційні потоки, ресурси, часові параметри, інформаційні продукти та взаємозв’язки між ними. Така формалізація дозволяє перейти від інтуїтивного або описового представлення діяльності органів військового управління до строгої математичної інтерпретації процесів, що забезпечує можливість їх логічного аналізу, структурної декомпозиції та алгоритмізації.

Запропонована логіко-предикатна модель орієнтована на інтеграцію в архітектуру складних багаторівневих систем типу system of systems, у яких взаємодіють різнорідні інформаційні, організаційні та технічні підсистеми. Формальний опис предметної області дозволяє забезпечити семантичну сумісність даних, уніфікацію інформаційних обмінів і стандартизацію функціональних вимог до компонентів системи. Це створює передумови для побудови інтелектуалізованої системи підтримки прийняття рішень, здатних виконувати автоматизоване логічне виведення, виявляти суперечності, генерувати альтернативні варіанти дій та оцінювати їх наслідки. Така модель сприяє підвищенню ефективності інформаційно-аналітичного забезпечення між органами військового управління та посиленню адаптивності системи до швидкоплинних умов сучасного інформаційного середовища.

Методика оцінювання ефективності відновлення боєздатності військових частин (підрозділів) за показником “Навченість”

В. Можаровський , С. Годзь, С. Василенко, O. Колесник — чт, 28 тра 2026 00:00:00 +0300

Реальний стан відновлення боєздатності військових частин (підрозділів) упродовж 2022‒2025 років свідчить про наявність певних проблем, які стосуються досягнення ними спроможностей за показником “Навченість” до виконання завдань за призначенням. Однією з основних причин цього є недостатня ефективність функціонування в умовах воєнного стану (ведення бойових дій) системи відновлення боєздатності військових формувань.

Аналіз існуючих методик (методичних підходів) свідчить про те, що вони стосуються переважно окремих напрямів дослідження проблем підтримання необхідного рівня боєздатності та бойових можливостей військ (сил) і лише частково ‒ відновлення їх боєздатності. Одним із недоліків цих методик є неврахування (опосередковане врахування) показників, які відбивають специфіку та результати підготовки військових частин (підрозділів) за показником “Навченість” в умовах ведення бойових дій.

Мета статті полягає у викладенні основного змісту Методики оцінювання ефективності відновлення боєздатності військових частин (підрозділів) за показником “Навченість”.

Пропонована методика включає три етапи, які поділяються на блоки.

Етап 1. Формування вихідних даних для оцінювання ефективності відновлення боєздатності бригади за складовою (показником) “Навченість”.

Етап 2. Обчислення часткових показників оцінювання ефективності відновлення боєздатності бригади за складовою (показником) “Навченість”.

Етап 3. Оцінювання ефективності відновлення боєздатності бригади за складовою (показником) “Навченість”.

Методика може бути певним інструментом, який дозволить керівному складу ще під час першої фази (планування) процесу відновлення боєздатності передбачати кінцевий результат відновлення боєздатності військового формування за показником “Навченість”, а отже, вносити необхідні корективи в План відновлення боєздатності.

Альтернативний аналіз як технологія розвитку критичного мислення офіцерів тактичної ланки

І. Ролін, Д. Дяченко, А. Тулуб, Н. Вавілова — чт, 28 тра 2026 00:00:00 +0300

Російсько-українська війна має яскраво виражені високотехнологічні риси, під впливом яких повністю змінився характер сучасних операцій і трансформувався бойовий простір. Зокрема автоматизація, цифровізація, технології штучного інтелекту дозволили значно підвищити ефективність управління боєм за рахунок інтеграції даних з різних джерел, використання цифрових карт та навігаційних систем, автоматизації систем наведення тощо. У цих умовах особливої актуальності набуває впровадження сучасних когнітивно-аналітичних технологій у підготовку офіцера, які сприяють розвитку критичного мислення як основи його професійної компетентності.

Мета статті ‑ теоретично обґрунтувати та практично продемонструвати можливості використання інструментів альтернативного аналізу для розвитку критичного мислення офіцерів тактичного рівня.

Для досягнення поставленої мети використано методи альтернативного аналізу AltA. Альтернативний аналіз (AltA) – це набір методів і прийомів критичного мислення, призначених для оцінки альтернативних точок зору, сценаріїв, припущень або варіантів дій. Його головна мета – виявити приховані ризики, помилкові припущення та уникнути надмірного упору на “очевидне” рішення.

Проведені дослідження довели, що застосування AltA у системі підготовки кадрів, зокрема у навчальному процесі, дозволяє перевести розвиток критичного мислення з теоретичного рівня на практично-діяльнісний, забезпечивши формування у офіцерів здатності мислити аналітично, системно й альтернативно.

Методика оцінювання рівня контролю системи військового обліку на засадах комплексного комплаєнс-підходу

В. Тютюнник — пн, 01 чер 2026 00:00:00 +0300

Сучасна архітектура військового обліку в Україні перебуває у стані глибокої цифрової трансформації. Впровадження інформаційно-комунікаційної системи (ІКС) “Оберіг” та системи електронної взаємодії (СЕВ) “Трембіта” створило технічні передумови для накопичення великих масивів військово-облікових даних про людський мобілізаційний ресурс. Виникає об’єктивна потреба у переході від дискретного інспектування до моделі безперервного комплаєнс-супроводу, що забезпечить високу якість військово-облікових даних при мінімальному адміністративному тиску.

Мета статті – висвітлення методики оцінювання рівня контролю системи військового обліку на засадах впровадження комплексного комплаєнс-підходу, що дозволяє змінити парадигму контролю: від ретроспективної констатації помилок до прогностичної підтримки операторів та гарантування високої якості військово-облікових даних призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

У статті висвітлено методику оцінювання, центральним елементом якої є інтегральний показник рівня контролю (індекс комплаєнс-стійкості) . Дефініровано категорію “військово-обліковий комплаєнс”, який на відміну від класичного розуміння контролю, визначається як цілісна система забезпечення відповідності облікових процесів нормативним еталонам. Це дозволило змінити вектор управлінського впливу з карального реагування на превентивне забезпечення якості даних у середовищі ІКС “Оберіг”.

В роботі визначено та вирішено такі завдання:

виокремлено рівні системи контролю (самоконтроль, верифікація даних та позапланові перевірки) та визначено їхню роль у забезпеченні достовірності військово-облікових даних;

сформовано математичну модель для об’єктивного розрахунку рівня контролю;

розроблено алгоритм автоматизованого надання методичної допомоги суб'єктам військового обліку залежно від виявлених недоліків.

Вплив мінної зброї на характер сучасних війн і наступальні можливості військ: аналіз досвіду застосування

O. Хоптій, Я. Кізяк — вт, 02 чер 2026 00:00:00 +0300

У сучасних умовах ведення збройної боротьби мінна зброя перетворилася на один із ключових інструментів обмеження мобільності військ та контролю територій. Її значення виходить за межі традиційного допоміжного засобу інженерної підтримки і набуває системного характеру, впливаючи на стратегічний та оперативний рівні ведення бойових дій.

Актуальність проблеми зумовлена кількома чинниками, зокрема, зростання масштабів застосування мінно-вибухових загороджень у сучасних конфліктах призводить до суттєвого обмеження наступальних можливостей військ, широке використання саморобних вибухових пристроїв і дистанційних систем мінування значно ускладнює їх виявлення та знешкодження.

Метою статті є комплексний аналіз впливу мінної зброї на характер сучасних війн та наступальні можливості військ, а також обґрунтування напрямів підвищення ефективності інженерної підтримки в умовах масштабного мінування територій.

Здійснено комплексний аналіз ролі мінної зброї у сучасних збройних конфліктах та її впливу на наступальні можливості військ. Розглянуто еволюцію мінної війни від класичних мінно-вибухових загороджень до високотехнологічних, дистанційно керованих і мережеве інтегрованих систем. Особливу увагу приділено досвіду міжнародних конфліктів (Ірак, Лівія, Сирія) та російсько-української війни, яка характеризується безпрецедентним масштабом мінування територій. Використано аналітичні матеріали провідних міжнародних дослідницьких центрів.

Доведено, що мінна зброя стала ключовим елементом контрмобільності, трансформуючи характер бойових дій у бік позиційної війни та значно ускладнюючи наступальні операції. Обґрунтовано необхідність розвитку інженерної підтримки військ і новітніх підходів до подолання мінно-вибухових загороджень.