Протидія кібернетичним загрозам у Польщі: досвід для України

Автор(и)

  • М. М. Алексєєв Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.33099/2304-2745/2018-3-64/49-53

Ключові слова:

Кібернетичні загрози, кіберзахист, кібератака, стандарти НАТО, критична інформаційна інфраструктура.

Анотація

Вивчення досвіду реформування збройних сил Республіки Польща (РП) відповідно до стандартів НАТО є надзвичайно актуальним, зважаючи на шлях, що пройшла РП від розпаду Організації Варшавського Договору до її інтегрування в структури Північноатлантичного альянсу. Адже Україна теж намагається впроваджувати стандарти НАТО, а відповідно до Концепції розвитку сектору безпеки і оборони України виконання завдань реформування та розвитку Збройних Сил України передбачає:

формування підрозділів забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту Збройних Сил України;

створення необхідних матеріально-технічних запасів для адекватного реагування разом з іншими складовими сектору безпеки і оборони на усі виклики і загрози.

Проведене в рамках комплексного огляду сектору безпеки і оборони оцінювання стану воєнної безпеки держави, а також набутий досвід участі Збройних Сил України в антитерористичній операції виявили низку проблем функціонування сил оборони в умовах наявних і потенційних загроз.

Метою статті є вивчення досвіду Республіки Польща (РП), щодо протидії кібернетичним загрозам, можливості використання цього досвіду в Україні.

Оскільки ніхто не може з упевненістю стверджувати, що його мережі повністю захищені та можуть протистояти багатовекторним кібератакам, кібернетична безпека стала пріоритетом розвитку сучасної армії. Російська Федерація постійно збільшує кількість операцій з кібершпіонажу та все більше намагається вплинути на громадську думку в нашій країні, не гребуючи використанням фейкових новин та відвертої пропаганди. Основною метою цих операцій є розхитування ситуації всередині країни, створення хаосу та паніки як підґрунтя для просування власних інтересів.

Висновок, який ми маємо зробити для себе – це збільшення інвестування в кібербезпеку, щоб сили оборони мали спроможності протидіяти кібератакам і забезпечувати необхідний рівень кіберзахисту критичної інформаційної інфраструктури.

Надалі доцільно провести аналіз заходів із забезпечення кіберзахисту критичної інформаційної інфраструктури в умовах надзвичайного і воєнного стану, як це передбачено законом “Про основні засади забезпечення кібербезпеки України”, які були здійсненні в період із 14 години 00 хвилин 26 листопада 2018 року до 14 години 00 хвилин 26 грудня 2018 року – тобто в час введення воєнного стану в Україні.

Посилання

Указ Президента України від 14 березня 2016 року № 92 Про рішення РНБО України від 4 березня 2016 року “Про Концепцію розвитку сектору безпеки і оборони України” – Режим доступу : http://www.president.gov.ua/documents/ 922016-19832

Стратегічний оборонний бюлетень України: Указ Президента України від 06.06.2016 № 240 Про рішення РНБО України від 20 травня 2016 року “Про Стратегічний оборонний бюлетень України” // Офіційне інтернет-представництво Президента України. URL: http://www.president.gov.ua/ documents/2402016-20137 (дата звернення 03.09.2018).

Александров О. С. Нова Стратегія національної безпеки Польщі – відповідь на європейські виклики та загрози сьогодення / О. С. Александров // Стратегічні пріоритети – 2015. – № 1 (34). –С. 131–138.

Андріянова Н. Аналіз змін у безпековому просторі Республіки Польща в період до і після вступу в НАТО. Гілея: науковий вісник. Збірник наукових праць / Гол. ред. В. М. Вашкевич. – К. : «Видавництво «Гілея», 2017. – Вип. 122 (7). – С. 438–443.

Устименко О. В, Андріянова Н.М., Білик В. І. Реформування системи стратегічного керівництва силами оборони відповідно до стандартів НАТО (на основі досвіду Республіки Польща); Київ: Науковий часопис Академії національної безпеки, 2017. – № 1-2. – С. 81–97.

Устименко О. В Реформування системи стратегічного керівництва обороною Республіки Польща: досвід для України; НАДУ. Київ: Вісник НАДУ, 2017. – № 3. – С. 60–65.

Лопата А. В. Стратегічний оборонний бюлетень – прихована безпорадність Радбезу – Режим доступу : http://glavcom.ua/columns/lopata/strategichniy-oboronniy-byuleten-prihovana-bezporadnist-radbezu-358358.html

Кацалап В. О., Устименко О. В Створення, розвиток та захист кібернетичного простору воєнної сфери України / Гілея: науковий вісник. Збірник наукових праць / Гол. ред. В. М. Вашкевич. – К.: ВІР УАН, 2013. – Випуск 75 (№ 8). – С. 519–521.

Устименко А. В., Кацалап В. О., Сарычев Ю. А. Киберпространство военной сферы / «Информационная безопасность в свете Стратегии Казахстан-2050»: Сборник трудов I Международной научно-практической конференции (12 сентября 2013 г., Астана). – Астана, 2013. – С. 539–545.

Сніцаренко П. М, Саричев Ю. О., Рогов П. Д. Методика оцінки інформаційного впливу на елементи інформаційної інфраструктури держави / Збірник матеріалів VII науково-технічної конференції НТТУ ДУТ “Пріоритетні напрямки розвитку телекомунікаційних систем та мереж спеціального призначення”, м. Київ, 23–24 жовтня 2014 р. – К.: ВІТІ ДУТ, 2014. – С. 88-96.

Телелим В. М, Даник Ю. Г., Зінченко А. О. Модель оцінювання вразливостей систем з критичною кібернетичною інфраструктурою / Зб. наук. пр. Центру воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України ім. Івана Черняховського. – 2018. – № 2 (63). – С. 63–67.

Інформаційна безпека держави у воєнній сфері. Терміни та визначення : ВСТ 01.004.004 – 2014 (01). – Чинний від 2014-02-27 – (Військовий стандарт)

Powstają wojska do walki w cyberprzestrzeni. Kosztują 2 mld zł Сайт Polsatnews. Дата оновлення 09.10.2017. URL: http://www.polsatnews.pl/ wiadomosc/ 2017-10-09/powstaja-wojska-cybernetyczne-do-walki-w-cyberprzestrzeni-beda-kosztowac-2-mld-zl/ (дата звернення: 12.11.2018).

Oprogramowanie firmy Kaspersky Lab ma być usunięte z systemów rządowych USA. Дата оновлення 13.09.2017. URL: http://www.polsatnews.pl/wiadomosc/2017-09-13/oprogramowanie-firmy-kaspersky-lab-ma-byc-usuniete-z-systemow-rzadowych-usa/?ref=wyszukiwarka (дата звернення: 12.11.2018).

Закон України від 5 жовтня 2017 року № 2163-VIII “Про основні засади забезпечення кібербезпеки України” // Законодавство України. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2163-19 (дата звернення 03.12.2018).

Стратегія кібербезпеки України: Указ Президента України від 15.03.2016 № 96 Про рішення РНБО України від 27 січня 2016 року “Про Стратегію кібербезпеки України” // Офіційне інтернет-представництво Президента України. URL: https://www.president.gov.ua/documents/ 962016-19836 (дата звернення 03.12.2018).

Безпека в мережі: як Україна регулюватиме кіберпростір // Сайт Mind. URL: https://mind.ua/openmind/20184620-bezpeka-v-merezhi-yak-ukrayina-regulyuvatime-kiberprostir (дата звернення 12.12.2018).

Директива Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2016/1148 від 6 липня 2016 року про заходи для високого спільного рівня безпеки мережевих та інформаційних систем на території Союзу // Законодавство України. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_013-16/sp:max10 (дата звернення 12.12.2018).

У Генштабі заявляють, що системи ЗСУ не були заражені вірусом Petya / Сайт УНІАН. URL: https://www.unian.ua/politics/2071049-u-genshtabi-zayavlyut-scho-sistemi-zsu-ne-buli-zarajeni-virusom-petya.html (дата звернення 12.12.2018).

Створять кіберлабораторію на базі однієї з військових частин ЗСУ. Дата оновлення 05.11.2018. Сайт Gazeta.ua. URL: https://gazeta.ua/articles/science/ _stvoryat-kiberlaboratoriyu-na-bazi-odniyeyi-z-vijskovih-chastin-zsu/867780 (дата звернення: 05.11.2018).

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-05-28

Номер

Розділ

ЕКОНОМІЧНА, ІНФОРМАЦІЙНА ТА ТЕХНОГЕННА БЕЗПЕКА