Особливості розроблення вимог до кандидатів на посади військовослужбовців
DOI:
https://doi.org/10.33099/2304-2745/2018-3-64/77-82Ключові слова:
Вимоги до посади, кандидат на посаду, спеціальність, паспорт посади.Анотація
Важливим пунктом у побудові кар’єри є відбір кандидатів на посаду. Для цього необхідно визначити вимоги до цих кандидатів. Якщо список вимог, що висуваються, занадто великий, то пошук потрібного фахівця може стати надскладним, а де й нездійсненним завданням. Завдання з розроблення вимог до кандидатів на посади є актуальним і важливим в управлінні кар’єрою військовослужбовців.
Метою статті є аналіз досвіду з порядку розроблення вимог до кандидатів на посади військовослужбовців.
Процес формування кваліфікаційних вимог до військовослужбовця і визначення професійно-важливих його якостей є ієрархічним і включає ряд рівнів.
1. Рівень сформованості військово-професійних, службово-бойових та соціальних функцій діяльності військовослужбовця на кожній посаді. За результатами експертних оцінок кількість таких функцій може бути близько 30, що дозволить більш-менш об’єктивно оцінювати рівень готовності військовослужбовця до виконання службових обов’язків.
2. Рівень сформованості професійних, соціально-професійних та соціально-побутових завдань, які повинен вирішувати військовослужбовець у процесі своєї практичної діяльності.
3. Рівень сформованості умінь. На кожне завдання може бути сформовано декілька умінь, тому загальний їх обсяг може бути від декількох сотень і більше.
Основними принципами формування кваліфікаційних вимог до посад можуть бути:
- відповідність службових функцій, які покладаються на посаду;
- можливість трансформування кваліфікаційних вимог до посади у кваліфікаційні вимоги до військових кадрів;
- відповідність вимог до посади індивідуально-психологічним якостям та професійним здібностям військовослужбовця;
- реальність вимог, які повинні базуватись на реальній правовій, матеріальній і методичній базі;
- принцип спеціалізації ‑ усі управлінські функції і завдання повинні бути чітко розподілені;
- делегування повноважень, яке передбачає передачу функції діяльності посаді нижчого рівня;
- можливість визначення пріоритетності кваліфікаційних вимог;
- можливість визначення критеріїв оцінки необхідного рівня знань, умінь і навичок.Посилання
Кибанов А. Я. Управление персоналом организации/ Учеб. пособие /Под ред. д.э.н., проф. А. Я. Кибанова. — М.: ИНФРА-М, 2008. – 365 с.
Методологічні основи психологічного вивчення офіцерів – кандидатів на керівні посади. Методичні рекомендації / Авторський колектив: М. Г. Маслова, В. Л. Володарський, О. Ю. Чуніхін, М. І. Шпура, О. Л. Андрієвський, В. М. Валюх, О. Л. Тракалюк – К.: ННДЦ ОТ і ВБ України, 2002. – 232 c.
Тракалюк О. Л. Психологічні аспекти професійної діяльності офіцерів як військових керівників // Актуальні проблеми психології. Том V. Вип.6. Під ред. Максименка С. Д., – К.: ІВЦ Держкомстату України, 2007. – С. 237–331.
В. В. Ягупов. Військова і соціальна психологія: Навчальний посібник. – К.: Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2000. – 522 с.
М. Г. Маслова, О. Л. Тракалюк, А. П. Дебренюк, В. Л. Володарський. Значення психологічного (психофізіологічного) вивчення військового керівника для вирішення питань кадрового менеджменту у Збройних Силах України // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Військово-спеціальні науки. 24-25/2012. – С. 112–114.
