DOI: https://doi.org/10.33099/2304-2745/2018-3-64/97-102

Особливості застосування стратегічної безпілотної розвідувальної авіації у воєнних конфліктах ХХI століття

С. П. Мосов, С. Й. Хорошилова

Анотація


Широкий спектр і різноманітність завдань розвідки та спостереження, що вирішувалися із застосуванням стратегічної безпілотної розвідувальної авіації у воєнних конфліктах ХХІ ст., обумовили потребу в актуалізації особливостей, умов і проблемних питань її застосування.

Мета статті. Систематизувати особливості, умови та проблемні питання застосування стратегічної безпілотної розвідувальної авіації у воєнних конфліктах ХХІ ст.

Аналіз результатів бойових дій в Іраку у 1991 р. показав необхідність застосування розвідувальних БПЛА тривалого перебування в повітрі з радіусом дії приблизно1000 кмі більше.

Питання створення і застосування безпілотних апаратів стратегічного рівня не було актуальним для всіх учасників воєнних конфліктів. Так, якщо для ізраїльської армії, об’єкти розвідки якої знаходились переважно в оперативно-тактичній глибині до400 км, ця проблема була неактуальною, то для оборонного відомства США, потенційні об’єкти розвідки якого знаходилися на заокеанських ТВД, питання наявності стратегічних БПЛА з можливістю управління ними з континентальної частини стало після 1991 р. одним з першочергових.

Афганістан став першим регіоном застосування американського БПЛА Global Hawk. На відміну від БПЛА Predator, Global Hawk був суто висотним стратегічним розвідником, що діяв на великій висоті – практично до20 км.

Основні складнощі застосування Global Hawk, як було пізніше встановлено, полягали в організації управління цими апаратами. Так, для забезпечення типових для Афганістану бойових операцій БпЛА Global Hawk необхідно було мати три супутникові лінії зв’язку.

Стратегічні розвідувальні БПЛА довели, що у складних умовах сучасних воєнних конфліктів для виконання низки завдань вони результативніше, ніж пілотовані літаки, вирішують завдання розвідки.

Подальші дослідження мають відбуватися за такими актуальними напрямами: збільшення живучості безпілотників, розвиток підходів щодо застосування стратегічних БПЛА в різних умовах ведення бойових дій, удосконалення системи підготовки екіпажів стратегічної безпілотної авіації, зменшення помітності БПЛА для протиповітряних засобів знищення противника тощо.

Ключові слова


Безпілотна авіація; розвідка; воєнний конфлікт.

Повний текст:

PDF

Посилання


Аерокосмічна розвідка в локальних війнах сучасності: досвід, проблемні питання і тенденції: [монографія] /

[Л. М. Артюшин, С. П. Мосов, Д. В. П’ясковський, В Б. Толубко]. – К.: НАОУ, 2002. – 202 с.

Мосов С. Аэрокосмическая разведка в современных военных конфликтах: [монография] / С. Мосов. – К.: Изд. дом “РУМБ”, 2008. – 248 с.

Мосов С. Беспилотная разведывательная авиация стран мира: история создания, опыт боевого применения, современное состояние, перспективы развития: [монография] / С. Мосов. – К.: Изд. дом “РУМБ”, 2008. – 160 с.

Застосування безпілотних літальних апаратів у воєнних конфліктах сучасності / [Ю. К. Зіатдінов,

М. В. Куклінський, С. П. Мосов, А. Л. Фещенко та ін.]; під ред. С. П. Мосова. – К.: Вид. дім “Києво-Могилянська академія”, 2013. – 248 с.

Догерти М. Дроны. Первый иллюстрированный путеводитель по БПЛА / М. Догерти; пер. с англ. В. Бычковой, Д. Евтушенко. – М.: Изд-во “Э”, 2017. –

с.

Mindell D. Our Robots, ourselves. Robotics and the Myths of Autonomy / D. Mindell – New York: Viking, 2015. –

p.