Визначення бойового потенціалу військового формування
DOI:
https://doi.org/10.33099/2304-2745/2018-3-64/121-130Ключові слова:
Людський фактор, бойовий потенціал військовослужбовця, умови навколишнього середовища, тактико-технічні характеристики, коефіцієнт ефективності, бойова узгодженість.Анотація
Бойовий потенціал військового формування (підрозділи, частини, з’єднання, об’єднання) ‑ характеризує можливість виконання бойового завдання в реальній обстановці, конкретних погодних умовах і умовах місцевості.
На бойові можливості військового формування великий впливають якісні характеристики офіцерів штабу і командирів частин. Однак неможливо описати точної математичною формулою характер людської діяльності, його фізичні та морально-психологічні можливості. З іншого боку, ігнорування людського фактора під час оцінки бойових можливостей такої складної системи, як військове формування, негативно позначається на об’єктивності результатів.
Мета статті ‑ обґрунтування методики розрахунку статичного і динамічного потенціалів військового формування з урахуванням бойової обстановки.
Бойовий потенціал формування можна розглядати як, інтеграцію незалежних один від одного різних показників і факторів. Визначення бойового потенціалу формування доцільно здійснювати поетапно:
розрахунок статичного потенціалу з урахуванням незмінних або слабо змінних показників і чинників:
бойова ефективність зброї і військової техніки (E);
бойовий потенціал військовослужбовців (P);
умови місцевості (УМ);
погодні умови (Н)%;
ступінь узгодженості формування (U);
здатність органу управління здійснювати контроль;
розрахунок динамічного потенціалу з урахуванням швидко мінливих умов бойових дій.
При такому підході відпадає необхідність заново розраховувати статичний потенціал в умовах динамічної зміни умов бою.
У статті запропонована методика розрахунку бойового потенціалу військового формування з урахуванням бойової ефективності зброї та військової техніки, наведено порядок розрахунку бойового потенціалу військовослужбовця, на основі виражених кількісно його індивідуальних характеристик, умов бою і навколишнього середовища.Посилання
Алиев A.А. Определение боевых возможностей подразделений, частей и объединений // Национальная безопасность и военные науки, №3(4), Баку, 2018. (на азерб. языке).
Абдурахманов Р.А., Анцупов А.Я., Бархаев Б.П. и др. Военная психология: методология, теория, практика (учебно-методическое пособие) // Москва, Военный университет, 1996. – 226 c.
Акимова Г. П., Соловьев А. В., Пашкина Е. В. Методологический подход к определению влияния человеческого фактора на работоспособность информационных систем // Труды ИСА РАН, Том. 29, Москва, 2007. – с. 104-112.
Дружинин Г.В. Человек в моделях технологий. Часть I: Свойства человека в технологических системах // Москва, МНИТ, 1996. 124 с.
Корчемный П.А. Военная психология: методология, теория, практика // Москва. : Воениздат, 2008. 280 c.
Кристенсен Ж., Мейстер Д., Фоули П. и др. Человеческий фактор. Т. 1. Эргономика - комплексная научно-техническая дисциплина (перевод с английского) // Москва. : Мир, 1991. с. 526-599.
Радченко М.А. Оценка человеческого фактора при принятии решения на боевые действия. Национальные Приоритеты России. Серия 1 // Наука и военная безопасность № 2(2), Москва, 2015. c. 159-163.
Алиев A.А., Байрамов A.A. Учет человеческого фактора при определении боевой мощи формирования // Национальная безопасность и военные науки. №1(4), Баку, 2018. с. 6-13. (на азерб. языке).
Алиев A.А., Сабзиев Э.Н., Байрамов A.A. Метод определения коэффициента эффективности стрелкового оружия // Transaction of Azerbaijan National Academy of Sciences, Series of Physical-Technical and Mathematical Sciences: Informatics and Control Problems, Vol.XXXVI, № 6, 2017. p.78-84. (на азерб. языке).
K.K.K.: YY-8. Birlik ağırlıklı değeri kullanma broşürü // Ankara. :K.K.K. Basımevi və Basılı Evrak Depo Müdürlüğü,1986. – 87 р.
KKYY-190-7(A). Birlik etkinliklerinin değerlendirilmesinde harekat etkinliği metodu // K.K. Basımevi və Basılı Evrak Depo Müdürlüğü, Ankara, 2001. – 101 р.
Военная топография. Баку. Военное издательство, 2016. – 335 р.
Терминология, применяемая в прогнозах погоды и штормовых предупреждениях // Гидрометцентр РФ, https: //meteinfo.ru
