Застосування рефлексивного управління в стратегічних комунікаціях для протидії загрозам гібридного характеру
DOI:
https://doi.org/10.33099/2304-2745/2019-3-67/16-22Ключові слова:
Сучасні війни гібридного типу, стратегічні комунікації, інформаційні технології, рефлексивне управління.Анотація
Війна гібридного типу з використанням широкого набору воєнних і невоєнних інструментів для здійснення тиску на Україну, зміни її стратегічного вибору та існуючого устрою, створюють серйозні виклики для національної безпеки. Ще більш складною є протидія загрозам гібридного характеру та виявлення гібридних атак, особливо на ранніх стадіях. Удосконалення методів протидії, в тому числі інформаційних і комунікаційних, використання для цього сучасних наукових методів, є актуальною проблемою.
Метою статті є аналіз основних концепцій сучасних війн гібридного типу і визначення особливостей інтегрованого використання технологій стратегічних комунікацій і рефлексивного управління в умовах загроз гібридного типу.
Гібридні війни (ГВ) плануються і проводяться державними і недержавними суб’єктами з урахуванням того, що їх дії залишаються нижче звичайного рівня виявлення та реагування, чому сприяють високі швидкості, обсяг і доступність інформаційних обмінів. Окремо такі дії здаються незначними, однак у сукупності мають на меті занурення країни-мішені в хаос. На сьогоднішній день не існує погодженого визначення терміну ГВ, що суттєво ускладнює розробку відповідної нормативно-правової бази.
Рефлексивне управління ‑ це процес, в якому один із супротивників передає іншому підстави для прийняття рішень. Іншими словами, через комунікації зворотного зв’язку відбувається підміна факторів мотивації противника з метою спонукати його на прийняття невигідних для себе рішень.
В умовах протидії ГВ стратегічні комунікації (СК) необхідно розглядати як діяльність, яка скоординована на стратегічному (воєнно-політичному) рівні управління, і спрямована на управління процесами прийняття рішень як всередині країни (групи країн), так і за її межами, з метою досягнення перемоги на противником. Для досягнення цього СК виконують дві основних функції: внутрішню – забезпечують комунікацію з суб’єктами конфлікту; зовнішню – забезпечують комунікацію з навколишнім середовищем.
Масштабність загроз в інформаційній сфері дозволяє доповнити існуючі види стратегічного стримування (ядерного, сил загального призначення, кібернетичного) ще і стратегічним стримуванням за рахунок використання технологій СК – великомасштабного спеціального впливу на об’єкти інформаційного ресурсу і управління ймовірного противника.
Використання технологій СК на театрі інформаційного протиборства є важливим ресурсом гібридної війни. Результативність стратегічних комунікацій визначить можливість досягнення перемоги в ГВ.Посилання
Hoffman F.G. Hybrid Warfare and Challenges. Joint Force Quarterly, 2009. 1st Quarter-No52. p. 34–39.
Mattis J. Call Sign Chaos: Learning to Lead. Waashington, RHP Group, 2019. 320 p.
Калдор М. Новые и старые войны: организованное насилие в глобальную эпоху / пер. с англ. А. Апполонова, М. Дондуковского ; ред. перевода А. Смирнов, В. Софронов. М. Институт Гайдара, 2015. 416 с.
Концепція стратегічних комунікацій Міністерства оборони України та Збройних Сил України : наказ МОУ № 612 від 22.11.2017.
Почепцов Г. (Дез)информация / под общ. ред. Н. Лигачевой. К. : Паливода А.В., 2019. 248 с.
Вербицька А. М., Савченко В. А., Дзюба Т. М., Кацалап В. О. Система стратегічних комунікацій Міністерства оборони України та Збройних Сил України. Наука і оборона. 2017. № 1. С. 34–39.
Сальнікова О. Ф., Міщенко В. Б., Шидлюх В. В., Антоненко С. І. Використання технологій стратегічних комунікацій в системі управління Збройними Силами України. Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони. 2017. № 3 (30). с. 61–66.
Гребенюк М. В. Основи стратегічних комунікацій за стандартами НАТО : навч. посіб. К. : НУОУ ім. Івана Черняховського, 2017. 180 с.
2015 National Military Strategy of The United States of America. URL: https://dod.defense.gov/ Portals/1/Documents/pubs/2015-National-Military-Strategy-Summary.pdf.
Кокошин А. А. Вопросы прикладной теории войны. М.: Изд. дом Высшей школы экономики, 2018. 227 с.
Sinclair N. Old Generation Warfare: The Evolution – Not Revolution – of the Russian Way of Warfare. Military Review–2016, May-June, p. 8–15.
Gorka S. How America Will be Attacked. Irregular Warfare, the Islamic State, Russia, and China. Military Review. 2016, September-October. p. 30.
Сальнікова О. Ф., Сівоха І. М., Іващенко А. М. Стратегічні комунікації в сучасних війнах гібридного типу. Social Development & Secirity, 2019. Vol. 9. No.5. C. 133–142.
Іващенко А. М. Еволюція поглядів на стратегію сучасного гібридного конфлікту та сценарії протидії гібридним загрозам. Зб. наукових праць ЦВСД НУОУ. 2015. № 1(53). с. 18-23.
Lefebvre V. Algebra of Conscience: A Comparative Analysis of Western and Soviet Ethical Systems. Dordrecht, Holland, D. Reidel Publishing, 1982. 220 p.
Lefebvre V. Lectures on the Reflexive Games Theory Paperback. September 2, 2010.
