Аналіз підходів, механізмів і способів, що використовує НАТО та інші міжнародні організації з безпеки для врегулювання сучасних воєнних конфліктів

Анотація

Досвід дій (політичного, економічного, військового характеру тощо), що були спрямовані на врегулювання конфлікту на Сході України показав, що існуючі механізми, які закладені в основу функціонування системи європейської безпеки (на основі співробітництва – cooperative security approach) з метою визначення доцільних шляхів та способів врегулювання сучасних воєнних конфліктів мають недостатню ефективність. Отже пошук дієвих механізмів, шляхів та способів запобігання, вирішення та врегулювання СВК, що мають ознаки гібридності є актуальним завданням.

Метою статті є аналіз існуючих підходів, механізмів та способів, що використовує НАТО та інші міжнародні безпекові організації для запобігання, вирішення та врегулювання воєнних конфліктів, які мають ознаки гібридності в умовах зміни поглядів на функціонування сучасної системи європейської безпеки.

Способи врегулювання сучасних воєнних конфліктів повинні ґрунтуватися на принципах, дотримання яких може призвести до зменшення напруженості в зоні (районі) конфлікту, а саме:

- принцип послідовного обмеження і виключення застосування військових засобів в процесі врегулювання воєнного конфлікту (у тому числі і з боку третіх сил);

- принцип пріоритетності невійськових засобів для врегулювання конфлікту ‑ політико-дипломатичні засоби, під якими розуміються такі форми і способи діяльності держави (коаліції держав), які забезпечують активізацію переговорів і невійськові дії;

- принцип альтернативності варіантів виходу з протистояння ‑ передбачає розробку “дорожньої карти” виходу сторін, які протистоять, з ситуації конфліктної протидії один одному;

- принцип дотримання суверенітету і територіальної цілісності кожної із сторін конфлікту, а також з боку третіх сторін (сил), що беруть участь у врегулювання конфліктної ситуації або запобіганні воєнного конфлікту.

Аналіз способів врегулювання сучасних воєнних конфліктів, що використовує НАТО та інші міжнародні безпекові організації показали, що доцільним є уникнення використання “силового” способу врегулювання конфліктів. Пріоритет повинен надаватися “законодавчому” способу. У разі неможливості його використання доцільним варіантом є спосіб “вирішення”, за умови дотримання умов посередництва.