Рекомендації щодо фінансового та економічного забезпечення потреб національної оборони під час протидії гібридній війні
DOI:
https://doi.org/10.33099/2304-2745/2019-3-67/66-71Ключові слова:
Гібридна війна, ресурси, фінансове та економічне забезпечення, рівень інфляції, безпека.Анотація
Метою гібридної війни як і раніше, так і сьогодні залишається досягнення державою агресором певних стратегічних цілей. Для цього використовується сукупність інструментів – дипломатичних, економічних, воєнних, інформаційних та інших. Оскільки для протидії гібридній війні потрібні ресурси, а особливо фінансові, Російська Федерація (РФ) завчасно, до збройного конфлікту, почала використовувати економічний тиск на Україну, що призвело до значних втрат у національній економіці і, як наслідок, до значного зубожіння громадян, проживаючих на території України.
В умовах протидії гібридній війні та слабкої економіки України існує гостра необхідність удосконалення системи економічного та фінансового забезпечення національної оборони з урахуванням існуючого ресурсу та мінімізацією впливу на соціально-економічний розвиток країни.
Метою статті є надання рекомендацій щодо фінансового і економічного забезпечення потреб національної оборони в ході протидії “гібридній війні”.
Пропозиції:
привести структуру оборонного бюджету України, до прийнятний структур бюджету сектору оборони країн-членів НАТО з наступним розподілом видатків персонал – не більше 65%; експлуатаційні витрати (у т.ч. обслуговування озброєння та військової техніки) – не менше 15 %, капітальні витрати (інфраструктура, фінансування науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, закупівля озброєння та військової техніки) – не менше 20 %. Для досягнення такого показника необхідно забезпечити видатки на національну оборону у розмірі 3% від ВВП, що згідно прогнозованих показників росту ВВП на 2020 рік має скласти 137, 96 млрд. грн.;
зменшити частку таємних закупівель, що призведе до зростання ролі громадського контролю над сферою державних закупівель в секторі оборони та допоможе якісніше контролювати закупівлі та виявляти порушення і зловживання;
зняти обмеження по експортно-імпортним операціям – це надасть змогу тіснішої кооперації з підприємствами ОПК країн членів НАТО, швидшого трансферу технологій та зменшить державний вплив на формування політики підприємств;
прийняти досвід США та впровадити співвідношення 0,4 % від загального оборонного бюджету України або 410 млн. грн. (у 2019 році) на НДДКР.Посилання
Магда Е.В. Гибридная война: выжить и победить. Харьков : Виват, 2015. с. 29.
Лещенко О. Я. “Гібридна війна” як науковий конструкт: проблеми пошуку термінологічної та концептуальної сутності. Епістемологічні дослідження в філософії, соціальних і політичних науках, (6), 60-71. (2016). URL: https://visnukpfs.dp.ua /index.php/PFS/article/view/853 (дата звернення: 07.08.2019).
О внесении изменений в Указ Президента Российской Федерации от 1 января 2016 г. № 1 О мерах по обеспечениюэкономическойбезопасности и национальных интересов Российской Федерации при осуществлении международных транзитних перевозок грузов с территории Украины на территорию Республики Казахстан через территорию Российской Федерации: Указ президента Российской Федерации от 01.07.2016 № 319 URL: http://publication.pravo.gov.ru/ Document/View/0001201607030001 (дата звернення: 15.08.2019).
Світова гібридна війна: український фронт : монографія / за заг. ред. В. П. Горбуліна. Національний інститут стратегічних досліджень. К.: НІСД, 2017. 496 с. ст. 287.
О приостановлении Российской Федерацией действий Договора о зоне свободной торговли в отношении Украины: Указ президента РФ от 16.12.2015 № 628 URL: http://publication.pravo.gov.ru/ Document/View/ 0001201512160035#print (дата звернення: 10.08.2019).
Кулицький С. Економічна складова гібридної війни Росії проти України. Центр досліджень соціальних комунікацій НБУВ. URL: http://nbuviap.gov.ua/ index.php?option=com_content&view=article&id= 2433:gibridna-vijna-ekonomichnij-aspekt&catid=8&Itemid=350. (дата звернення: 20.08.2019).
Коболєв пояснив, що може втратити Україна в разі запуску “Північного потоку-2”. URL: https://uazmi.org/ news/post/eFIqlIzIaN6lkYKmUBVgwm (дата звернення: 01.09.2019).
“Укренерго” оцінює вартість втрачених активів у Криму в $80–900 мільйонів. URL: http://economics.unian.ua/energetics/1529388- ukrenergo- otsinyue- vartist- vtrachenih- aktiviv- ukrimu-v- 800- 900- milyoniv.html (дата звернення: 25.08.2019).
Через анексію Криму втрати України у ПЕК оцінюють у $ 300 млрд – Продан. URL: http://dt.ua/ECONOMICS/cherez- aneksiyu- krimu- vtrati- ukrayini- u- pek- ocinyuyut- u- 300-mlrd- prodan- 147653_.html (дата звернення: 10.08.2019).
Україна у 2014 році імпортувала вугілля на $1,8 млрд. URL: http://economics.unian.ua/energetics/ 1031951- ukrajina- u- 2014- rotsi- importuvala- vugillya- na- 18- mlrd.html (дата звернення: 10.08.2019).
У Карпатах на газопроводі сталося три вибухи. Основна версія інциденту – теракт. URL: http://tyzhden.ua/News/109919. (дата звернення: 19.08.2019).
Валовий внутрішній продукт (ВВП) в Україні 2019. Мінфін. URL: https://index.minfin.com.ua/ua/economy/gdp/ (дата звернення: 14.09.2019)
Бюджетний кодекс України : Закон України від 07.10 2010 р. №2592-IV. Ст 87.
Про нову редакцію Воєнної доктрини України : Указ Президента України від 24.09.2015 року № 555/2015.Законодавство України. 2015.
Про Державний бюджет України на 2018 рік : Закон України від 07.12.2017 р. № 2246-VIII. Законодавство України. 2017.
Про Державний бюджет України на 2019 рік : Закон України від 23.11.2018 р. № 2629-VIII. Законодавство України. 2018.
Телюк К.Ф. Фінансування національної оборони України. Вісник університету банківської справи. 2015. №1. С.74-76.
NAKOURL. URL: https://nako.org.ua/news/u-minoborony-obitsyayut-zbilshyty-tajemnu-chastku-oboronnoho-byudzhetu/ (дата звернення: 20.09.2019).
Про створення Держаної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення: Постанова Кабінету Міністрів України від 14.08.1996 р. № 944.
Анастасія Зануда ВВС News Україна Скільки коштуватиме Україні блокада Азова?. URL: https://www.bbc.com/ukrainian/features-45321862 (дата звернення: 20.09.2019).
Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 15 травня 2019 р. № 555 : Постанова Кабінету Міністрів України від 23.10.2019 р. № 883.
Бега В. Росія з 24 липня перекрила п’ять районів Чорного моря, сумарною площею 118 570 км², що становить понад чверть його загальної площі у 436 402 км². URL: https://hromadske.ua/posts/rosiya-perekrila-ponad-chvert-chornogo-morya (дата звернення: 21.10.2019).