Дослідження російських геостратегічних цілей стосовно України через призму структурного аналізу збройного конфлікту на Донбасі
DOI:
https://doi.org/10.33099/2304-2745/2019-3-67/130-135Ключові слова:
Державна безпека, воєнна безпека, загрози, збройний конфлікт, державний суверенітет, територіальна цілісність, геостратегія, геостратегічні та воєнно-політичні цілі, інтереси.Анотація
Стратегічно важливим завданням національної політики України в умовах зовнішньої агресії Російської Федерації є захист державного суверенітету, відновлення територіальної цілісності України та демократичних інститутів влади на всій її території, реінтеграція тимчасово окупованих територій після їх звільнення. Такий пріоритет визначено у Стратегії національної безпеки України від 26.05.2015 року.
Метою статті є дослідження геостратегічних цілей Російської Федерації стосовно України через призму проведення структурного аналізу збройного конфлікту на Донбасі.
Домінуючими чинниками, що впливають на розвиток українсько-російської кризи є геополітичні, геоекономічні, геостратегічні, воєнно-політичні, безпекові. До другорядних (похідних від головних) можна віднести політико-ідеологічні, етнічні, гуманітарні, соціальні, інформаційні складові. Провідна роль належить воєнно-політичному, безпековому і геоекономічному факторам.
Агресивність російських геостратегічний цілей стосовно України пов’язана передусім з геополітичним суперництвом Російської Федерації з США, Європейським Союзом та провідними державами ЄС (зокрема, Німеччиною, Францією, Великою Британією), а також з воєнно-політичним протистоянням з НАТО.
За поглядами російської сторони, зовнішній геостратегічний протекторат над Україною забезпечує суттєві переваги щодо геополітичного домінування у Європі та контроль за важливим геоекономічним простором і комунікаціями. З позиції воєнної безпеки РФ, українська територія, передусім, розглядається як геостратегічна “буферна зона”, що є невід’ємною складовою територіальної оборони Росії. Сучасні російські геостратегічні цілі відносно України перетинаються з асиметричними геостратегічними цілями США та ЄС, що характеризується певним рівнем антагоністичності та геополітичного напруження.Посилання
Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2018 році : Аналітична доповідь до Щорічного Послання Президента України до Верховної Ради України. К. : НІСД, 2018. 281 с.
Арзуманян Р. В. Стратегия иррегулярной войны: теория и практика применения. URL: http://csef.ru/ru/oborona-i-bezopasnost/504/arzumanyan-rv-strategiya-irregulyarnoj-vojny-teoriya-i-praktika-primeneniya-60941 (дата звернення: 16.09.2019).
Горбулин В. П. На вулкане. Ел.видання “Аргумент” (19.06.2018) URL: http://argumentua.com/stati/vladimir-gorbulin-na-vulkane (дата звернення – 16.09.2019).
Донбас і Крим: ціна повернення / Ред. кол.: В. П. Горбулін (гол. ред.), О. С. Власюк, Е. М. Лібанова, О. М. Ляшенко. К. : НІСД, 2015. 474 с.
Карякин В. В. Военно-политические стратегии США и угрозы России : Аналит. обзоры РИСИ / под ред. И. А. Романова. М. : РИСИ, 2014. Вып. 2. 32 с.
Кобко Є. В. Моніторинг загроз національній безпеці держави: зарубіжний досвід та українські реалії публічно-правового забезпечення (2018) URL: http://elar.naiau.kiev.ua/jspui/handle/123456789/489 (дата звернення: 16.09.2019).
Комлева Н. А. Украинский кризис как элемент “тактики анаконды” (2014). URL: http://www.space-time.ru/assets/files/2-16.2014/2226-7271provr-st2-16.2014.13-komleva.pdf (дата звернення: 16.09.2019).
Комлева Н. А. Структура мирового господства : информационный ресурс “Мир прогнозов”. URL: http://www.mirprognozov.ru/prognosis/politics/komleva-na-struktura-mirovogo-gospodstva/ (дата звернення: 16.09.2019).
Круглый стол “Военные концепции и будущее войны”. 26.04.2011 года. Институт международных исследований МГИМО. URL: http://mgimo.ru/about/news/main/186181/1 (дата звернення: 16.09.2019).
Лепіхов А. В. Причини та характер сучасних міжнародних конфліктів. Досвід застосування збройних сил у війнах і воєнних конфліктах ХХ–початку ХХІ ст.: тенденції та закономірності. Зб. наук.праць. Кол. авторів. За ред. С. В. Сидорова. ЦП “Компринт”. 2016. Вип. 5. С. 157–163.
Лепіхов А. В. Стан та шляхи вдосконалення державної політики України щодо забезпечення політичної безпеки [Текст] : магістер. робота : заоч. форма навчання. Київ : НАДУ, 2016. URL: http://lib.academy.gov.u (дата звернення: 16.09.2019).
Лепіхов. А. В., Храпач Г. С. Російське воєнно-стратегічне мислення через призму національної стратегічної культури. Зб. наук. праць ЦВСД НУОУ ім. І.Черняховського. 2018. Вип. № 2 (63). С. 124–128.
Політбюро 2.0. и антиистеблишментная волна. Ком. холд. Мінченко консалтинг. м. Москва. Росія (05.06.2019). URL: http://minchenko.ru/netcat_files/userfiles/ PB_2.0_I_ANTIISTEBLIShMENTNAYa_VOLNA_04.06.19_LAST.pdf (дата звернення: 16.09.2019)
Політична криза в Молдові (17.06.2019). URL: http://bintel.com.ua/uk/article/perevorot_moldova/ (дата звернення: 16.09.2019).
Почепцов Г. Г. Из истории понятия гибридной войны в США и России. Эллектронное издание Академия, 2015. URL : http://www.academia.edu/17801641/ Из истории понятия гибридной войны в США и России (дата звернення: 16.09.2019).
Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 26.05.2015 р. № 287/2015 “Про Стратегію національної безпеки України” URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/287/2015 (дата звернення: 23.05.2019).
Світова гібридна війна: український фронт / За заг. ред. В. П. Горбуліна. К.: НІСД, 2017. 496 с.
Ситник Г. П. Вплив глобалізації на воєнну сферу та принципові особливості сучасних воєнних конфліктів. Академія національної безпеки. URL: http://nationalsecurity.org.ua/2016/07/06/vpliv-globalizaciї-na-voehnnu-sferu-ta-principovi-osoblivosti-suchasnikh-voehnnikh-konfliktiv/ (дата звернення: 16.09.2019).
Смолянюк В. Ф. Системні засади національної безпеки України. Вісник Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого. Харків, 2018. т. 2. Вип. № 37. URL: http://fil.nlu.edu.ua/article/ view/133543.
Уткін Е. Конфліктологія: теорія і практика. Асоціація авторів та видавників “Тандем”. М. : Екмос, 1998. 264 с.
Фомин А. Н. Прогнозная оценка военно-политической обстановки и сценарии развития России в условиях прогнозируемых действий геополитических и региональных центров сил.Центр стратегических оценок и прогнозов. Оборона и безопасность. Аналитика. URL: http://csef.ru/ru/oborona-i-bezopasnost/340/prognoznaya-oczenka-voenno-politicheskoj-obstanovki-i-sczenarii-razvitiya-rossii-v-usloviyah-prognoziruemyh-dejstvij-geopoliticheskih-i-regionalnyh-czentrov-sil-4081 (дата звернення: 16.09.2019).
Цибульський С. І. Особливості геостратегій держав сучасності. Актуальні проблеми міжнародних відносин. 2009. Вип. 84. ч 2. Вид Київський університет ІМВ. URL: http://www.library.univ.kiev.ua/ukr/elcat/new/detail.php3?doc_id=128892753 (дата звернення: 16.09.2019).
Что стоит за указом Путина о выдаче российских паспортов жителям Донбасса (04.05.2019). URL: https://delo.ua/econonomyandpoliticsinukraine/chto-stoit-za-ukazom-putina-o-vydache-rossijskih-352775/ (дата звернення: 16.09.2019).
Шевченко М. М. Методологічні засади аналізу міждержавного протиборства. Нова парадигма / гол. ред. В.П. Бех. К. : Вид-во НПУ ім. М. Драгоманова, 2007. Вип. 68 . С. 125–133.
Шевченко М. М. Функції та завдання системи забезпечення національної безпеки України в сучасних умовах. Науково-інформаційний вісник Академії національної безпеки. Київ, 2014. Вип. № 3–4. С. 14–24. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nivanb_2014_3-4_4 (дата звернення: 25.05.2019).
Шевченко М. М. Моделі дестабілізації суспільно-політичної і економічної систем на прикладі пострадянських країн. Воєнно-історичний вісник. 2013. № 3. С. 80–87.
Яблонський В. М. Україна та проект “русского мира” : Аналітична доповідь Національний інституту стратегічних досліджень при Президентові України. 2014. 80 с. URL: http://www.niss.gov.ua/articles/ 1594/ (дата звернення: 16.09.2019).
