Обґрунтування науково-методичних підходів до розроблення організаційної структури Збройних Сил України за стандартами НАТО

Анотація

Конституцією та законами України визначено основний вектор розвитку зовнішньополітичного курсу держави – інтеграція у євроатлантичну систему колективної безпеки.

Нагальним є завдання удосконалення організаційної структури Збройних Сил України відповідно до нових умов інтеграційних процесів вступу України в НАТО. Викликає нагальну потребу застосування наукових підходів до коригування існуючої організаційної структури ЗСУ.

Метою статті є наукове обгрунтування методичних підходів до визначення організаційної структури Збройних Сил України, яка б відповідала, з однієї сторони – основним принципам та стандартам НАТО, з іншої – вимогам сучасного воєнного мистецтва та висновкам і урокам із аналізу досвіду ведення воєнних дій в Україні.

Одним із основних етапів проведення наукового дослідження є обгрунтування методу вибору організаційної структури збройних сил. У даному дослідженні застосовується метод аналізу ієрархій (МАІ).

Результати дослідження показують:

– організаційна структура Збройних Сил України суттєво впливає на їх боєздатність, систему управління військами та організацію всебічного забезпечення;

– основними критеріями боєздатності ЗСУ можуть бути: строки розгортання угруповань військ (сил) оперативно-стратегічного та оперативно-тактичного рівнів; строки готовності системи управління військами та системи всебічного забезпечення; готовність територіальної оборони держави та надійність системи протиповітряної оборони держави;

– найбільш раціональною організаційною структурою ЗСУ може бути структура, яка включає: ООК, як постійний орган управління оперативно-стратегічним угрупованням військ (сил); армійські корпуси (або дивізії), як структури оперативно-тактичного рівня; територіальні командування, як органи управління системою територіальної оборони; систему протиповітряної оборони держави під єдиним керівництвом Командування Повітряних сил ЗСУ.