Моделі та процеси життєвого циклу інформаційної системи управління оборонними ресурсами
DOI:
https://doi.org/10.33099/2304-2745/2020-0/59-65Ключові слова:
Управління оборонними ресурсами, інформаційна система, міжнародні стандарти, життєвий цикл, модель життєвого циклу.Анотація
Для підвищення ефективності оборонного планування в Збройних Силах України впроваджуються інформаційні системи (ІС) управління оборонними ресурсами (DRMIS). У відповідності до вимог міжнародних стандартів, супроводження ІС організовується за вибраною моделлю життєвого циклу (ЖЦ). Регламенти дозволяють використання наступних моделей: каскадна, еволюційна, спіральна, інкрементна. Обмеженнями застосування таких моделей є неможливість комбінації наявного і нового програмного забезпечення та складнощі інтеграції з наявними ІС.
З врахуванням об’єктивних умов впровадження DRMIS (порядок і обсяги фінансування, динамічний розвиток, зміна цілей і завдань планування), організаційної та технічної складових процесу модернізації існуючих фрагментів DRMIS, пропонується використання комбінованої (змішаної) моделі ЖЦ DRMIS, яка за структурою є інкрементною, а з точки зору розвитку і вдосконалення ‑ еволюційною.
Сутність комбінованої моделі полягає в проведенні декомпозиції ЖЦ DRMIS на складові елементи з наступним забезпеченням можливості їх доповнення (оптимізації) за необхідністю. Така модель повністю відповідає регламентам STANAG та ISO і забезпечує можливість доповнення (нарощування) або скорочення необхідних функцій і компонентів на будь-яких етапах ЖЦ.
Застосування комбінованої моделі ЖЦ DRMIS забезпечить:
визначення на етапі проектування тільки основних функцій системи;
зниження ризиків перегляду і зміни вимог в процесі ЖЦ;
розподіл системи на компоненти, які нарощуються в процесі її впровадження;
економію ресурсів і часу на етапі розроблення;
керований розподіл ресурсів з урахуванням реалізованих функцій;
реалізацію процесів експлуатації та супроводу паралельно з процесом розроблення;
сумісність з існуючими ІС;
використання сервіс-орієнтованої інтеграційної платформи закордонного або вітчизняного розробника;
впровадження планування розвитку збройних сил на основі спроможностей.Посилання
Концепція інформатизації Міністерства оборони України : затв. наказом Міністра оборони України від 17.09.2014 р. № 650.
ДСТУ ISO/ІЕС 12207:2016. Процеси життєвого циклу програмного забезпечення. [Чинний від 2018-01-01]. Київ, 2017. 97 с. (Інженерія систем і програмних забезпечення).
Дєнєжкін М. М. Управління оборонними ресурсами: методичний підхід до визначення потреби в ресурсах на розвиток Збройних Сил у ході оборонного планування // Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України. Харків, 2018. № 1. С. 123–129. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nitps_2018_1_19.
Питання воєнно-наукового супроводження створення інформаційних систем військового призначення / О. С. Левшенко [та ін.] // Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України імені Івана Черняховського. Київ, 2016. № 2 (57). С. 61–66.
Кірпічніков Ю. А, Андрощук О. В., Петрушен М. В., Васюхно С. І. Теоретичні підходи до побудови архітектури інформаційної системи управління оборонними ресурсами на основі сервісно-орієнтованої моделі. Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України імені Івана Черняховського. Київ, 2018. № 1 (62). С. 80–85.
Концепція відомчих програм створення Єдиної автоматизованої системи управління Збройними Силами України, єдиної інформаційної системи управління оборонними ресурсами та інформаційної інфраструктури на період до 2020 року : затв. Міністром оборони України від 12.05.2018 р.
Ambler S., Lines M. Disciplined Agile Delivery: A Practioner’s.
ДСТУ ISO/ІЕС ТR 10032:2012. Еталонна модель керування даними. [Чинний від 2013-03-01]. Київ, 2013. 48 с. (Інформаційні технології).
ДСТУ ISO/ІЕС/ІЕЕЕ 15288:2016. Процеси життєвого циклу системи. [Чинний від 2018-01-01]. Київ, 2017. 90 с. (Розроблення систем і програмного забезпечення).
ДСТУ ISO/IEC/IEEE 15289:2019. Уміст інформаційних об’єктів життєвого циклу (документації) (ISO/IEC/IEEE 15289:2017, IDT) [Чинний від 2019-08-01]. Київ, 2019. 24 с. (Інженерія систем і програмних засобів).
ДСТУ ISO/IEC TS 24748-1:2018. Керування життєвим циклом. частина 1. Настанови щодо керування життєвим циклом (ISO/IEC TS 24748-1:2016, IDT) [Чинний від 2018-08-15]. Київ, 2018. 29 с. (Інженерія систем і програмних засобів).
ДСТУ ISO/ІЕС ТR 24748-2:2015. Управління життєвим циклом. Частина 2. Настанова щодо застосування ISO/ІЕС 15288 Процеси життєвого циклу системи. [Чинний від 2018-07-15]. Київ, 2015. 91 с. (Розроблення систем і програмного забезпечення).
ДСТУ ISO/IEC/IEEE 24765:2018. Словник термінів. (ISO/IEC/IEEE 24765:2017, IDT) [Чинний від 2018-08-15]. Київ, 2018. 37 с. (Інженерія систем і програмних засобів).
ДСТУ 2226-93. Автоматизовані системи. Терміни та визначення. [Чинний від 1994-01-07]. Київ, 1993. 93 с.
ДСТУ 2941-94. Розроблення систем. Терміни та визначення. [Чинний від 1994-12-28]. Київ, 1994. 19 с. (Системи оброблення інформації).
ДСТУ ISO/ІЕС 2382:2017. Словник термінів. [Чинний від 2019-01-01]. Київ, 2017. 36 с. (Інформаційні технології).
ДСТУ ISO 5127:2018. База та словник термінів. [Чинний від 2019-01-01]. Київ, 2018. 243 с. (Інформація та документація).
ДСТУ 2938-94 Основні поняття. Терміни та визначення. [Чинний від 1996-01-01]. Київ, 1995. 35 с. (Системи оброблення інформації).
ДСТУ ISO/ІЕС 14764:2014. Процеси життєвого циклу програмного забезпечення. Технічне обслуговування. [Чинний від 2016-01-01]. Київ, 2015. 36 с. (Інженерія програмного забезпечення).
Каору И. Японские методы управления качеством. Москва, 1988. 199 с.
