Аналіз методу ідентифікації нечітких мір з послідовним уточненням на основі функції Шеплі
DOI:
https://doi.org/10.33099/2304-2745/2020-0/110-115Ключові слова:
Нечітка міра, ідентифікація, функція Шеплі, параметр нечіткої міри, функція належності.Анотація
Значна кількість прикладних задач оцінювання (порівняння), зокрема і у військовій сфері, є слабко структурованими задачами, у яких показники оцінки мають певні залежності між собою. Це виникає внаслідок особливості фізичної природи показників або складності для людини сформувати їх чіткий і однозначний опис. У таких задачах для опису важливостей показників оцінки і їх узагальнення неприпустимо використовувати математичні конструкції, що передбачають незалежність показників оцінки, насамперед, широко розповсюджені адитивні оцінки важливостей і арифметичну згортку. Наочним прикладом залежностей показників є тісно пов’язані один з одним потенціали (воєнний, економічний, духовний тощо) в задачі оцінювання воєнної могутності, воєнно-політичних сил. Однім зі способів розв’язання цієї проблеми є використання нечітких ‑мір для опису важливостей показників оцінки і нечіткого інтегралу Сугено для перетворення часткових оцінок оцінюваних об’єктів до їх узагальнених оцінок.
Відомо, що для розв’язання прикладних слабко структурованих задач потрібно розв’язати задачі структурної і параметричної ідентифікації. Дослідницькі рішення для задач структурної ідентифікації, тобто визначення складу і зв’язків між показниками оцінки, у значному ступені залежать від концептуальної структури предметної області, тобто від особливостей конкретної прикладної задачі. Утім для задачі параметричної ідентифікації можуть бути визначені певні рекомендації, придатні для широкого кола прикладних задач.
Мета статті ‑ проаналізувати метод прямого визначення щільностей ‑міри з подальшим уточненням на основі функції Шеплі з погляду критеріїв трудомісткості та точності побудови ‑мір.
Наведені результати дослідження, припущення про природність аналогії між категоріями “корпорація” і “множина” є вірним і дає змогу використовувати функцію Шеплі (сформовану з метою дослідження корпоративних ігор) для побудови процедури послідовного уточнення під час ідентифікації ‑мір нечітких множин.
Посилання
Нечеткие множества в моделях управления и искусственного интеллекта / под ред. Д. А. Поспелова. Москва, 1986. 396 с.
Сакулин С. А., Алфимцев А. Н. К вопросу о практическом применении нечетких мер и интеграла Шоке. Наука и инновации. 2012. № 1. URL: https://rucont.ru/efd/274755.
Bocharnikov V., Bocharnikov I., Sveshnikov S. Fundamentals of the systematic organization management: Theory and Practice. Saarbrucken: Lambert Academic Publishing, 2012. 296 p.
Бочарніков В. П., Кірпічніков Ю. А. Алгоритм ідентифікації нечіткої міри для вирішення задач оцінки воєнно-політичної обстановки. Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України імені Івана Черняховського. Київ : ННДЦ ОТ і ВБ України, 2002. Вип. 13. С. 13–19.
Саати Т., Кернс К. Аналитическое планирование. Организация систем : пер. с англ. Москва : Радио и связь, 1991. 224 с.
Мулен Э. Корпоративное принятие решений: Аксиомы и модели. Москва : Мир, 1991.
Shapey, Lloyd S. A Value for n-person Games. In Kuhn, H. W.; Tucker, A. W. (eds.). Contributions to the Theory of Games. Annals of Mathematical Studies 28. Princeton University Press, 1953. pp. 307–317.
Бочарников В. П. Fuzzy-технология. Модальности и принятие решений при маркетинговых коммуникациях. Киев : Ника-центр, Эльга, 2002. 221 c.
Орлов А. И. Экспертные оценки : учебное пособие. Москва : ИВСТЭ, 2002. 31 с.
