Інтереси провідних воєнно-політичних сил як головні детермінанти розвитку безпекового середовища в контексті безпеки України

Автор(и)

  • С. В. Свєшніков Центр воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України імені Івана Черняховського http://orcid.org/0000-0001-8924-4535
  • В. П. Бочарніков Центр воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України імені Івана Черняховського http://orcid.org/0000-0003-4398-5551
  • О. В. Дергільова Центр воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України імені Івана Черняховського http://orcid.org/0000-0003-3916-1744

DOI:

https://doi.org/10.33099/2304-2745/2020-3-70/14-23

Ключові слова:

Воєнно-політичні сили, безпекове середовище, оборонне планування, національні інтереси, передбачення.

Анотація

Довгострокове передбачення розвитку безпекового середовища є базою для подальшого вирішення завдань оборонного планування в Міністерстві Оборони України та Збройних Силах України. З наукової точки зору це досить складна задача, яку дозволяє вирішити системне представлення безпекового середовища, виходячи з припущення про первинність інтересів воєнно-політичних сил. Якщо ці інтереси породжують та визначають головні риси безпекового середовища і є сталими впродовж достатньо значущого часового інтервалу, то ми можемо здійснити передбачення безпекового середовища у довгостроковій перспективі на основі аналізу найбільш узагальнених інтересів воєнно-політичних сил, які ми спостерігаємо сьогодні.

Застосовуючи цю концепцію передбачення, у статті розглядаються інтереси провідних воєнно-політичних сил світу: США, Китаю, ЕС і РФ.

Головним довгостроковим інтересом США залишиться збереження однополюсного світового порядку з власним домінуванням. Відповідно до цього, США зацікавлені у протидії будь-яким спробам збільшити вплив інших воєнно-політичних сил.

Китай буде найбільшою проблемою для США. Китай розпочав масштабний інтеграційний проект “Один пояс, один шлях”, спрямований на наближення з ЄС і посилення впливу в Європі. Цей проект призведе до виштовхування США з Євразійського континенту.

Інтереси ЄС мають переважно економічний вимір: доступ до сировинних та споживчих ринків. Одночасно інтереси ЄС визначаються цивілізаційним наближенням зі США.

Росія підтримала китайський інтеграційний проект. Вона зацікавлена у зміцненні економіки і відновленні впливу на пострадянському просторі. Інтерференція інтересів провідних сил відображує суперечливу антагоністичну картину майбутнього, яка визначатиметься достатністю ресурсів для просунення інтересів.

Сьогодні можна зазначити, що ми бачимо тенденцію на послаблення США. Але ані Китай, ані Росія не зможуть проектувати свою силу на весь Євразійський континент, що визначатиме підвищення конфліктного потенціалу у майбутньому.

Біографії авторів

С. В. Свєшніков, Центр воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України імені Івана Черняховського

канд. техн. наук, ст. наук. співроб.

В. П. Бочарніков, Центр воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України імені Івана Черняховського

д-р техн. наук, професор

О. В. Дергільова, Центр воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України імені Івана Черняховського

канд. техн. наук, ст. наук. співроб.

Посилання

Бочарніков В. П., Свєшніков С. В., Тимошенко Р. І., Павленко В. І. Технологія аналізу воєнно-політичної обстановки. Київ : НУОУ ім. Івана Черняховського, 2019. 384 с.

Lesia Dorosh, Olha Ivasechko, Jaryna Turchyn. Comparative Analysis of the Hybrid Tactics Application by the Russian Federation in Conflicts with Georgia and Ukraine. Central European Journal of International and Security Studies. Vol. 13, Issue 2. pp. 48–73.

Tatyana Malyarenko & Stefan Wolff. The logic of competitive influence-seeking: Russia, Ukraine, and the conflict in Donbas. Post-Soviet Affairs. 2018. Vol. 34. Issue 4. pp. 191–212. DOI: https://doi.org/10.1080/ 1060586X.2018.1425083

Denys Kiryukhin. Russia and Ukraine: the clash of conservative projects. European Politics and Society. Vol. 17. Issue 4. 2016. pp. 438–452. DOI: https://doi.org/10.1080/23745118.2016.1154130.

Hall Gardner. The Russian annexation of Crimea: regional and global ramifications. European Politics and Society. Vol. 17. Issue 4. 2016. pp. 490–505. DOI: https://doi.org/10.1080/ 23745118.2016.1154190.

David Svarin. The construction of ‘geopolitical spaces’ in Russian foreign policy discourse before and after the Ukraine crisis. Journal of Eurasian Studies. Vol. 7. Issue 2. 2016. pp. 129–140. DOI: https://doi.org/10.1016/ j.euras.2015.11.002.

Roy Allison. Russian ‘deniable’ intervention in Ukraine: how and why Russia broke the rules. International Affairs. Vol. 90. Issue 6. 2014. pp. 1255–1297. DOI: https://doi.org/10.1111/1468-2346.12170.

Fukuyama: The End of America Inc. URL: https://www.newsweek.com/fukuyama-end-america-inc-91715 (дата звернення: 18.08.2020).

Von Nathan Gardels. Soros erklärt China zum Gewinner der Finanzkrise. URL: https://www.welt.de/wirtschaft/article2576066/Soros-erklaert-China-zum-Gewinner-der-Finanzkrise.html (дата звернення: 20.08.2020).

Francisco Arias Fernández. Trump takes hostility toward Cuba to new heights. URL: https://www.caribbeannewsglobal.com/trump-takes-hostility-toward-cuba-to-new-heights/ (дата звернення: 18.08.2020).

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-01-17

Номер

Розділ

ВОЄННА ТА ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА ДЕРЖАВИ