Розвиток термінологічного апарату обґрунтування внесків видів (родів) військ у потрібний рівень боєздатності Збройних Сил України під час їх застосування (відбиття збройної агресії)
DOI:
https://doi.org/10.33099/2304-2745/2020-3-70/117-120Ключові слова:
Боєздатність військ, внески видів (родів) військ у боєздатність, визначення внесків видів (родів), склад угруповання військ.Анотація
Боєздатність збройних сил, як свідчать проведені дослідження останніх років, обумовлена низкою зовнішніх і внутрішніх факторів, вплив яких відбивається по-різному. Але найбільш важливим із факторів, який здійснює найвагоміший вплив на її рівень, слід вважати склад видів ЗС та родів військ (спеціальних військ).
Проведений у рамках дослідження аналіз показав, що питанню визначення внесків видів (родів) військ у боєздатність створюваного угруповання (бойового порядку) військових формувань присвячено декілька наукових праць. Слід відмітити, що на сьогоднішній день методичного апарату обґрунтування внесків видів (родів) військ у потрібний рівень боєздатності ЗС України під час їх застосування немає, тому існує вкрай гостра потреба в його розробленні. Одним з етапів розроблення такого методичного апарату є визначення основних показників, що характеризують внески видів (родів) військ у потрібний рівень боєздатності ЗС України.
У статті запропоновано основні показники, що характеризують внески видів (родів) військ у потрібний рівень боєздатності Збройних Сил (ЗС) України під час їх застосування (відбиття збройної агресії) зі встановленою величиною відверненого збитку, які може бути використано під час розроблення термінологічного апарату обґрунтування внесків видів (родів) військ у потрібний рівень боєздатності ЗС України під час їх застосування (відбиття збройної агресії).
Перспектива подальших досліджень полягає в розробленні з використанням запропонованих показників методичного апарату визначення внесків видів (родів) військ у потрібний рівень боєздатності ЗС України під час їх застосування (відбиття збройної агресії) зі встановленою величиною відверненого збитку.
Посилання
Романченко І. С., Шуєнкін В. О., Можаровський В. М. Теорія відверненого збитку : монографія. Львів : НАСВ ЗС України, 2017. 244 с.
Хомчак Р. Б. Концептуальні складові обґрунтування та визначення внесків видів (родів) військ у потрібний рівень боєздатності Збройних Сил України під час їх застосування (відбиття збройної агресії). Збірник наукових праць Центрального науково-дослідного інституту Збройних Сил України. Київ, 2019. № 5 (91). С. 25–31.
Загорка О. М., Можаровський В. М., Фролов В. С., Загорка І. О. Методичний підхід до визначення бойового складу збройних сил воєнного та мирного часу. Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України імені Івана Черняховського. Київ, 2019. № 1 (65). С. 6–11. DOI: https://doi.org/10.33099/2304-2745/2019-1-65/6-11 (дата звернення: 19.08.2020).
Попко С. М., Муженко Д. П. Перспективи розвитку спроможностей Сухопутних військ Збройних Сил України. Наука і оборона. 2019. № 1. С. 3–8. DOI: https://doi.org/10.33099/2618-1614-2019-6-1-03-08 (дата звернення: 18.08.2020).
Дмитриев Е. В. Методика оценки боеспособности войск стратегического объединения. Научный сборник академии ГШ ВС СССР. Москва, 1988. № 28 (136). С. 134–143.
Голованов А. В., Скородід С. П. Обґрунтування показника оцінювання варіантів розподілу сил і засобів за напрямками у смузі оборони. Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил. Харків, 2019. № 2 (60). С. 16–21. DOI: https://doi.org/10.30748/ zhups.2019.60.02 (дата звернення: 21.08.2020).
Дроль О. Ю., Гузченко С. В., Телюков С.М. Методика визначення оптимальної кількості та виду озброєння мобільних груп для забезпечення дій по стримуванню противника. Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил. Харків, 2019. № 2 (64). С. 26–32. DOI: https://doi.org/10.30748/zhups.2020.64.04 (дата звернення: 21.08.2020).
Лобанов А. А., Мозговий В. А. До оцінювання ефективності управління військами. Наука і оборона. 2019. № 3. С. 3–9. DOI: https://doi.org/10.33099/ 2618-1614-2019-8-3-10-17 (дата звернення: 18.08.2020).
