Роль приватних військових компаній у воєнних конфліктах
DOI:
https://doi.org/10.33099/2304-2745/2021-1-71/12-17Ключові слова:
Приватна військова компанія; воєнні конфлікти; бойові дії, найманці; збройні сили.Анотація
Численні публікації розкривають окремі аспекти створення та діяльності приватних військових компаній, користування їх послугами різними державами та міжнародними організаціями. Також відмічається, що останнім часом кількість, чисельність та оснащеність цих компаній значно зросла, роль у воєнних конфліктах у різних регіонах світу набуває подекуди вирішального характеру. Ретроспективний аналіз діяльності приватних військових компаній, їх класифікація і роль у сучасних воєнних конфліктах є актуальним завданням з точки зору забезпечення воєнної безпеки України.
В умовах подальшої глобалізації світової економіки роль приватних військових організацій в майбутніх війнах і збройних конфліктах буде зростати. 2. На відміну від традиційних інститутів армії і поліції, дії яких регламентуються як міжнародним, так і національним законодавством, законодавчих рамок діяльності ПВК на міжнародному та національному (за винятком США і ПАР) рівні в даний час не існує. Женевські конвенції не є перешкодою для західних ПВК навіть при використанні цими організаціями своїх контрактантів у відкритих боях.
До тих пір, поки співробітники ПВК не є частиною збройних сил сторін конфлікту і не беруть безпосередню участь у військових діях, вони повинні розглядатися як цивільні особи і користуватися захистом Міжнародного гуманітарного права (МГП). У разі безпосередньої участі в збройному конфлікті Контрактанти втрачають право на захист і можуть бути піддані нападу, а при попаданні в полон їм не належить статус військовополонених, але надається весь комплекс захисту відповідно до Четвертої Женевської конвенції.
Залучення приватних комерційних структур до забезпечення і, нерідко, ведення бойових дій, а також виникнення власних армій у великих міжнародних корпораціях, тісне переплетення в зоні конфлікту інтересів державних та недержавних суб’єктів істотно змінює образ сучасної війни, що необхідно враховувати військово-політичному керівництву в військовому будівництві.
Посилання
Документ Монтрё о соответствующих международно-правовых обязательствах и передовых практических методах государств, касающихся функционирования частных военных и охранных компаний в период вооруженного конфликта. URL: http://www.icrc.org/rus/resources/ documents/ misc/ihl1montreau.htm (дата звернення: 23.04.2020).
DCAF Backgrounder. Приватні військові компанії. Женевський Центр демократичного контролю за збройними силами. URL: http://www.dcaf. ch/content/download/34962/525141/file/bg_private-military-companies_ukr.pdf (дата звернення: 23.04.2020).
Singer Peter. Corporate Warriors. The Rise of the Privatized Military Industry and Its Ramification for International Security. International Security. Vol. 26. № 3 (Winter 2001/02). P. 186.
Уэсселер Р. Война как услуга / пер. с нем. Г. Сахацкого. Москва : Столица-Принт, 2007.
Валецкий О. Частные военные компании, их создание, развитие и опыт работы в Ираке и других регионах мира. URL: http://www.vrazvedka.ru/main/analytical/valeckiy.html (дата звернення: 23.04.2020).
Небольшая статистика по морским ЧВК. URL: http://ir-ingr.livejournal.com/883373.html (дата звернення: 15.05.2020).
Ю. Мукин. Использование гражданских контрактников и частных вооружённых формирований в современных конфликтах. Зарубежное военное обозрение. 2008. № 6 (735). С. 26 – 31.
В. Солдатов. Обсуждается проблема наёмников. Известия. 1987. № 21 (21828).
Капитан 1 ранга А. Логунов. Зарубежные негосударственные субъекты военно-политических отношений в XXI веке. Зарубежное военное обозрение. 2006. № 3 (708).
Валентин Горовенко, Вадим Тютюнник. Приватні воєнні компанії: міжнародний досвід і можливі шляхи його реалізації в Україні.URL: https://www.ukrmilitary.com/2015/11/private-military-companies.html (дата звернення: 15.05.2020).
Michael Hirsh. The Age of Irresponsibility. How Bush has created a moral vacuum in Iraq in which Americans can kill for free. Newsweek. 2007. 20 сентября.
История создания российских ЧВК. The Bell. 2019. 29 січня.
Танкісти ПВК “Вагнера” на службі Росії від Донбасу до Сирії. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/ПВК-Вагнера (дата звернення: 15.05.2020).
Гольц А. Почему в России решили не легализовывать ЧВК. URL: https://openmedia.io/news/ pochemu-v-rossii-reshili-ne-legalizovyvat-chvk (дата звернення: 22.05.2020).
Розвідка США: російська “група Вагнера” бере активну участь у конфлікті в Лівії. Іnfo@lb.ua, 23.04.2020.
Лівія звинуватила ПВК Вагнера у застосуванні хімічної зброї. Іnfo@lb.ua, 23.04.2020.
ЧВК Вагнера: все, что о ней известно. Deutsche Welle, 2020.
Белоусов О. М., Григорьев И. В. Частные военные компании, история образования и перспективы развития. Ростовский научный журнал. 2018. № 11. С. 57–65.
Дмитро Вєдєнєєв. Армія тіньової світобудови. Чи потрібні Україні приватні військові кампанії?. URL: https://defence-ua.com/army_and_war/armija_tinovoji_svitobudovi_chi_potribni_ukrajini_ privatni_ vijskovi_ kampaniji-331.html (дата звернення: 22.05.2020).
ПВК-Лихоманка: Російські приватні армії. URL: http://informnapalm.rocks/pmc-rush-ua (дата звернення: 22.05.2020).