Інституційна модель системи оборони України

Автор(и)

  • М. Лобко Центр воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, Ukraine
  • A. Фучко Центр воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, Ukraine
  • В. Копистира Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.33099/2304-2745/2021-1-71/82-86

Ключові слова:

Оборона України; система оборони; інституційна модель системи оборони; складові моделі системи оборони.

Анотація

Вивчення досвіду відсічі збройної агресії Російської Федерації (РФ) проти України показало, що існуюча система оборони не в повній мірі забезпечила виконання завдань оборони. В результаті збройної агресії Росією був анексований і тимчасово окупований Крим та частка території Донецької і Луганської областей. Отож, виникла нагальна потреба у суттєвому оновленні діючої системи оборони та формуванні перспективної її моделі, основаної на принципах і стандартах НАТО.

Сформована модель є відповідним структурно-описовим обрисом, що утворює сукупний образ, загальний вигляд системи оборони. Вона надає уявлення про систему оборони, її призначення, склад та структуру, розкриває характер та ті чи інші властивості. Сформована модель надає можливість досліджувати систему оборони, проводити певні експерименти, вносити необхідні зміни, уточнення, вдосконалювати та формувати її перспективну модель.

Інституційність моделі системи оборони полягає в тому, що основні її складові, їх повноваження, функції і завдання у сфері оборони встановлені положеннями вітчизняного законодавства, вона будувалась і вдосконалювалась у залежності від зміни світових геополітичних процесів, безпекового середовища, розвитку воєнно-політичної, воєнно-стратегічної обстановки довкола України, зростання загроз у воєнній сфері, збільшення обсягу завдань оборони та їх важливості.

За функціональною ознакою інституційну модель системи оборони України можна умовно розділити за відповідними компонентами – керуючий, виконавчий та забезпечуючий.

Біографії авторів

М. Лобко, Центр воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України імені Івана Черняховського

канд. військ. наук, доцент

A. Фучко, Центр воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України імені Івана Черняховського

A. Fuchko

В. Копистира, Національний університет оборони України імені Івана Черняховського

V. Copystyra

Посилання

Турчинов В. Україна розбудовує сучасну європейську модель сектору безпеки і оборони. URL: https://galinfo.com.ua/news/ukraina_rozbudovuie_suchasnu_ ievropeysku _model_sektoru_bezpeky_ i_oborony_307255.html (дата звернення: 02.02.2021).

Сисоєв В. В. Модель управління постачанням сил сектору безпеки і оборони держави в єдиній системі матеріально-технічного забезпечення. Проблеми економіки = Theproblemsofeconomy. 2014. № 2. С. 144–153. URL: http://repository .kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/37703 (дата звернення: 02.02.2021).

Зміцнення обороноздатності: модель оборонного планування за аналогією з НАТО. Оборонний вісник. URL: http://defpol.org.ua/index.php/aleia-heroiv/705-zmitsnennya-oboronozdatnosti-model-oboronnoho-planuvannia-za-analohiieiu-z-nato (дата звернення: 06.02.2021).

Зварич С. С. Модель бойових дій сил та засобів протиповітряної оборони оперативного угруповання військ. Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони. 2012. № 3. С. 97–100. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ sitsbo 2012322 (дата звернення: 06.02.2021).

Глен Грант. Модель оборони: як зрозуміти стиль оборони країни. Виклики і ризики. Безпековий огляд ЦДАКРВ. URL: https://cacds.org.ua/?p=2239 (дата звернення: 06.02.2021).

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-06-07

Номер

Розділ

КЕРІВНИЦТВО ВІЙСЬКАМИ (СИЛАМИ) ОБОРОНИ