Культура стратегічних комунікацій як основа таргетингу

Автор(и)

  • В. Семененко Центр воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, Україна
  • В. Шидлюх Навчально-науковий центр стратегічних комунікацій у сфері забезпечення національної безпеки та оборони Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, Україна
  • І. Сівоха Навчально-науковий центр стратегічних комунікацій у сфері забезпечення національної безпеки та оборони Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, Україна

DOI:

https://doi.org/10.33099/2304-2745/2021-1-71/128-133

Ключові слова:

Стратегічні комунікації; культура; таргетинг.

Анотація

Стратегічні комунікації у Збройних Силах (ЗС) України – об’єднання комунікативних спроможностей та військової діяльності з метою формування інформаційного середовища для розуміння, підтримки українським суспільством та міжнародною спільнотою діяльності ЗС України, створення сприятливих умов для виконання ними завдань за призначенням.

Однак, на цей час наукові підходи до стратегічних комунікацій, як культури, а також до обґрунтування ролі культури стратегічних комунікацій у прийнятих країнами НАТО процесах таргетингу залишаються недостатньо розкритими та науково-обґрунтованими.

Процес таргетингу – це спільні, системні та цілеспрямовані летальні та не летальні дії стратегічного, оперативного та тактичного рівнів для створення конкретних ефектів, досягнення військових цілей та бажаного кінцевого стану ‑ захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки..

Культура стратегічних комунікацій – сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених в процесі реалізації комунікативних можливостей держави, історично набутий досвід та рівень їх розвитку для удосконалення та гармонізації заходів, спрямованих на просування цілей держави в майбутньому.

Аналіз показав, що саме культура стратегічних комунікацій сучасних військових лідерів становить основу розвитку комунікаційних спроможностей МО і ЗС України, а окремі пропозиції щодо її формування знайшли відображення у цій статті.

У подальшому матеріал статті може бути використано для розроблення теоретико-методологічних основ формування культури стратегічних комунікацій і їх складових в МО та ЗС України.

Біографії авторів

В. Семененко, Центр воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України імені Івана Черняховського

канд. техн. наук, ст. наук. співроб.

В. Шидлюх, Навчально-науковий центр стратегічних комунікацій у сфері забезпечення національної безпеки та оборони Національного університету оборони України імені Івана Черняховського

V. Shidlyukh

І. Сівоха, Навчально-науковий центр стратегічних комунікацій у сфері забезпечення національної безпеки та оборони Національного університету оборони України імені Івана Черняховського

I. Sivoha

Посилання

Про затвердження Річної національної програми під егідою Комісії Україна – НАТО на 2017 рік : Указ Президента України від 08.04.2017 р. № 103/2017. URL: https://www.president.gov.ua/documents/1032017-21670 (дата звернення: 12.10.2020).

Про затвердження Річної національної програми під егідою Комісії Україна – НАТО на 2018 рік : Указ Президента України від 28.03.2018 р. № 89/2018. URL: http://www.president.gov.ua/documents/892018-23882 (дата звернення: 12.10.2020).

Сальнікова О. Ф., Міщенко В. Б., Шидлюх В. В., Антоненко С. І. Використання технологій стратегічних комунікацій в системі управління Збройними Силами України. Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони. Київ, 2017. № 3 (30). C. 61–66.

Вербицька А. М. Савченко В. А. Система стратегічних комунікацій Міністерства оборони України та Збройних Сил України. Наука і оборона. 2017. № 1. С. 34–39.

ВКП 10-00(49).01. Доктрина зі стратегічних комунікацій. Київ. 2020.

ВКП 7-00(03).01. Доктрина розвитку військового лідерства у Збройних Силах України. Київ, 2020.

Семененко В. М., Іващенко А. М., Шидлюх В. В. Організація внутрішніх комунікацій у штабах і підрозділах Збройних Сил України під час виконання завдань у районі операції Об’єднаних сил. Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України імені Івана Черняховського. Київ, 2020. № 1 (68). С. 6–12.

PO (2009) 0141, NATO Strategic Communications Policy. NATO. 2009.

MC 0628, NATO Military Policy on Strategic Communication. NATO. 2017.

NU 0692, NATO StratCom Handbook. NATO. 2017.

MC 0457, NATO Military Policy on Public Affairs, NATO. 2011.

AJP-3.10, Allied Joint Doctrine for Information Operations. NATO. 2015.

MC 0402, NATO Military Policy on Psychological Operations. NATO. 2012.

MC 0411, NATO Military Policy on Civil-Military Cooperation (CIMIC) and Civil-Military Interaction (CMI). NATO. 2014.

AJP-3.9, Allied Joint Doctrine for Joint Targeting. NATO. 2016.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-06-10

Номер

Розділ

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ЗБРОЙНИХ СИЛ