Методичний підхід до визначення доцільної кількості ознак моніторингу для ідентифікації стану об’єктів розвідки
DOI:
https://doi.org/10.33099/2304-2745/2021-3-73/97-101Ключові слова:
Розпізнавання; ідентифікація; об’єкти розвідки; ознаки моніторингу; стан об’єкту розвідки.Анотація
На сьогодні в інтересах забезпечення національної безпеки і оборони держави, застосування військ (сил) в операції Об’єднаних Сил здійснюється комплекс заходів з викриття та спостереження за угрупованням військ противника, шляхом ведення розвідки за функціонуванням об’єктів розвідки (ОР) через викриття стану їх систем управління і зв’язку. Виділення інформативних ознак у реальній оперативній обстановці є складним завданням, тому що набір ознак може бути дуже великим, а самі ознаки некорельовані між собою. Нагальним є завдання відбору й виділення групи найбільш інформативних ознак, що підвищить ймовірність правильного розпізнавання джерел або об’єктів розвідки та буде максимальною або достатньою для прийняття рішення стосовно їхнього стану.
Метою статті є розробка методичного підходу обґрунтування необхідної кількості ознак моніторингу для гарантованої ідентифікації стану ОР через функціонування системи управління і зв’язку, що їх обслуговує.
Аналіз існуючих методик визначення важливості джерел моніторингу для спостереження показав, що в цілому вони дозволяють здійснювати необхідний вибір складу розвідувальної інформації в цілому, але мають наступні недоліки:
врахування лише одного або невеликої частини об’єктивних факторів, що впливають на процес вибору джерел моніторингу для спостереження;
залежність визначення важливості джерел моніторингу від суб’єктивного досвіду та професійної підготовки особи, яка приймає рішення (необхідність врахування емпіричного коефіцієнту важливості);
неможливість динамічної зміни обраних джерел моніторингу при зміні умов обстановки.
В ході проведених досліджень розроблено методичний підхід обґрунтування необхідної кількості розвідувальних ознак для гарантованого розпізнання стану об’єкту розвідки за умови, що ознаки є рівно важливими та імовірності переходів об’єкту розвідки із стану в стан – рівні.
Посилання
Калашніков Є. М., Гаценко С. С., Шишацький А. В. Аналіз характеру сучасних воєнних конфліктів Challenges of hybrid war: information dimension”: conference proceedings : International scientific and practical conference (Vilnius, August 16–17, 2019). Vilnius, 2019. P. 24–27.
Koshlan O. A. Justification of method of processing different intelligence information in geoinformation systems of special purpose. Science and Technology of the Air Force of Ukraine. 2018. No. 3 (32). P. 61–67. DOI: https://doi.org/10.30748/nitps.2018.32.09.
Аксенов Г. Н., Рубцов В. С., Радковец Ю. И. Оперативно-информационная подготовка. Информационное моделирование системы радио- и радиотехнической разведки фронта : учебн. пособ. Киев : КВИРТУ ПВО, 1987. 72 с.
Брахман Т. Р. Многокритериальность и выбор альтернатив в технике. Москва : Радио и связь, 1984. 288 с.
Koshlan А., Salnikova O., Chekhovska M., Zhyvotovskyi R., Prokopenko Ye., Hurskyi T., Yefymenko O., Kalashnikov Ye., Petruk S., Shyshatskyi A. DevelopmeСt of an algorithm for complex processing of geospatial data in the special-purpose geoinformation system in conditions of diversity and uncertainty of data. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies. Information and controlling system. Kharkiv, 2019. No. 5/9 (101). С. 35–45.
Вентцель Е. С. Теория вероятностей. Издание четвертое стереотипное. Моска : Наука, 1969. 567 с.
Noh B., Son J., Park H. and Chang S. In-Depth Analysis of Energy Efficiency Related Factors in Commercial Buildings Using Data Cube and Association Rule Mining. Sustainability. 2119. No. 9(11). Р. 1–20. DOI: https://doi.org/10.3390/ su9112119.
Tymchuk S. (2017). Metodyka kompleksnoyi obrobky informatsiyi vid tekhnichnykh zasobiv monitorynhu. Traektoriâ Nauki. Path of Science. 3. 3. 4.1–4.9. DOI: 10.22178/pos.20-4.
Энтропия (в теории информации) URL: https://science.fandom.com/ru/wiki/?action=edit. (дата звернення: 14.10.2021).