Визначення елементів оцінки безпекового середовища за документами провідних країн – членів НАТО

Автор(и)

  • С. Свєшніков Центр воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, Ukraine
  • В. Бочарніков Центр воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, Ukraine
  • І. Мазуренко Центр воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, Ukraine
  • П. Ковальчук Центр воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.33099/2304-2745/2022-3-76/32-40

Ключові слова:

Безпекове середовище; оцінка; міжнародні відносини; безпекові документи.

Анотація

Оцінка майбутнього безпекового середовища передбачає аналіз множини умов, обставин, факторів різної природи і властивостей, сполучення яких в науковій гіпотезі формує облік майбутнього середовища безпеки, яке можна впевнено назвати складною системою. Кожний дослідник самостійно визначає методику дослідження будь-яких складних систем, головною складовою якої є проблема визначення складу елементів досліджуваної системи.

Відповідно до загальноприйнятих наукових стандартів актуальним науковим завданням для оцінки безпекового середовища є визначення його елементів, вирішення якого у подальшому дозволить зрозуміти напрями вітчизняних досліджень.

Стаття має на меті проаналізувати безпекові документи країн-членів НАТО і, на основі цього, визначити та узагальнити перелік елементів безпекового середовища, які потребують аналізу в рамках оборонного огляду.

Аналіз змісту документів провідних країн-членів НАТО з опису безпекового середовища показав, що перелік елементів безпекового середовища, які розглядаються в безпекових документах, приблизно однаковий. Хоча слід зазначити, що якогось стандарту у викладенні немає. Держави, як правило, досить детально описують своє бачення середовища безпеки. Головними елементами опису є:

цінності та інтереси, які переслідує держава для забезпечення власної безпеки;

головні тенденції змін безпекового середовища;

суб’єкти та їх дії, важливі з точки зору безпеки;

діючі та можливі у майбутньому ризики, виклики, загрози;

внутрішні проблеми, які потрібно вирішити, щоб ефективно забезпечувати безпеку;

регіони зосередження уваги;

можливі ключові події майбутнього (зазначаються Румунією);

ризики, які можуть виникнути з боку природи (як правило, зазначаються на останнє).

Слід зазначити, що відчувається певна безсистемність у викладенні. Тому структуру дослідження безпекового середовища потрібно визначати на основі його концептуальної моделі, головним призначенням якої є структурування та впорядкування основних категорій, пов’язаних з безпекою.

Подальші дослідження доцільно зосередити на виборі загальнотеоретичних підходів дослідження безпекового середовища і, потім, на цій основі – на створенні зазначеної концептуальної моделі.

Біографії авторів

С. Свєшніков, Центр воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України імені Івана Черняховського

кандидат технічних наук, старший науковий співробітник

В. Бочарніков, Центр воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України імені Івана Черняховського

доктор технічних наук, професор

І. Мазуренко, Центр воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України імені Івана Черняховського

доктор філософії

П. Ковальчук, Центр воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України імені Івана Черняховського

P. Kovalchuk

Посилання

Про затвердження Порядку проведення оборонного огляду Міністерством оборони : Постанова Кабінету Міністрів України від 31.10.2018 р. № 941. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/941-2018-п#Text (дата звернення: 07.09.2022).

Про затвердження Порядку організації та здійснення оборонного планування в Міністерстві оборони України, Збройних Силах України та інших складових сил оборони : наказ Міністерства оборони України від 22.12.2020 р. № 484. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0196-21#Text (дата звернення: 07.09.2022).

Наливайко А. Теоретико-методологічні основи імплементації концептуальних документів стратегічного та оборонного планування // Social Development and Security : electron. j. of sci. papers. Vol. 11, No. 4. 2021. Р. 71–80.

Дєнєжкін М., Наливайко А., Поляєв А. Особливості оборонного планування у державах– членах НАТО, на основі спроможностей // Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України імені Івана Черняховського. 2017. № 2 (60). С. 34–38.

Слюсар В., Кулагін К. Особливості процесу оборонного планування НАТО // Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України. 2019. № 3 (36). С. 47–59.

NATO 2022 Strategic Concept. URL: https://cutt.ly/IXAMntQ (дата звернення: 08.09.2022).

Interim National Security Strategic Guidance. URL: https://cutt.ly/KCUyGZy (дата звернення: 08.09.2022).

Global Britain in a Competitive Age: the Integrated Review of Security, Defence, Development and Foreign Policy. URL: https://cutt.ly/iXAkAN6 (дата звернення: 08.09.2022).

Revue Stratégique De Défense Et De Sécurité Nationale. URL: https://cutt.ly/GXA7eGS (дата звернення: 08.09.2022).

White Paper on Germany Security Policy and the Future of the Bundeswehr. URL: https://cutt.ly/YCUyL08 (дата звернення: 09.09.2022).

Key Elements of the Bundeswehr of the Future. URL: https://cutt.ly/4XVP3HW (дата звернення: 09.09.2022).

Security Environment of Poland Today and in 15 Years. URL: https://cutt.ly/dXVP7YA (дата звернення: 09.09.2022).

National Defense Strategy of Romania 2020-2024. URL: https://cutt.ly/FXV1aCm (дата звернення: 09.09.2022).

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-03-08

Номер

Розділ

МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У ВОЄННІЙ СФЕРІ