Підхід щодо виявлення і аналізу інформаційних загроз національній безпеці України у системі стратегічних комунікацій
DOI:
https://doi.org/10.33099/2304-2745/2023-2-78/35-43Ключові слова:
Стратегічні комунікації; інформаційний простір; наратив; інформаційна загроза; негативний інформаційний вплив; аналіз інформаційного впливу.Анотація
Існуючі виклики і загрози національній безпеці України, обумовлюють необхідність проведення комплексу ефективних заходів для реалізації державних стратегічних наративів, а також своєчасної інформаційної протидії, нейтралізації деструктивного інформаційного впливу і підвищення інформаційної безпеки особистості, суспільства і держави. Вирішення цього питання безпосередньо залежить від ефективності моніторингу інформаційного простору і застосування сучасних підходів щодо виявлення і аналізу інформаційних загроз у системі стратегічних комунікацій Міністерства оборони і Збройних Сил України.
Мета статті – обґрунтування методичного підходу до моніторингу інформаційного простору для своєчасного виявлення і аналізу інформаційних загроз національній безпеці держави у системі стратегічних комунікацій на основі використання сучасних інформаційних технологій.
Наведено структурно-логічну схему моніторингу інформаційного простору, з метою виявлення негативного інформаційно-психологічного впливу (ІПВ) та адекватного реагування на загрози. На першому етапі, визначається цілі і завдання, які повинен вирішити моніторинг. На другому етапі, визначаються правила обробки даних. Третій етап є найбільш відповідальним, в ході якого виконується класифікація (відповідність) повідомлень за певними темами, а також встановлюється тональність і семантика текстів повідомлень (типізація даних). На четвертому етапі, проводиться аналіз кількісно-якісних показників, отриманих на попередніх етапах.
Запропонований у статті методичний підхід до моніторингу інформаційного простору, надає комплексне представлення щодо інформаційного супроводження діяльності уряду, державних інституцій і публічних осіб через комунікативні можливості держави.
Посилання
Про затвердження Концепції стратегічних комунікацій Міністерства оборони України та Збройних Сил України. Наказ Міністерства оборони України від 22.11.2017 № 612. – URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0612322-17#Text (дата звернення: 21.08.2023).
Почепцов Г. Г. Информационные войны. Киев: Ваклер, 2000. – 576 с.
Толубко В.Б. Інформаційна боротьба (концептуальні, теоретичні, технологічні аспекти): Монографія. Київ: НАОУ, 2003. – 320 с.
Жарков Я. М., Дзюба М. Т., Замаруєва І. В. Інформаційна безпека особистості, суспільства, держави: Підручник. Київ: Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2008. – 274 с.
Курбан О. В. Інформаційні війни у соціальних он-лайн-мережах : Монографія. Київ : ун-т ім. Б. Грінченка, 2017. – 392 с.
Інформаційна безпека держави у воєнній сфері: Навч. посібник / [.О. Кацалап, С.А. Микусь, О.В. Войтко та ін.]. Київ: НУОУ ім. І. Черняховського, 2020. − 304 с.
Додонов А.Г. Распознавание информационных операций/ А.Г. Додонов, Д.В. Ландэ, В.В. Цыганок, О.В. Андрейчук, С.В. Каденко, А.Н. Грайворонская. Київ : ООО «Инжиниринг», 2017. – 282 с.
Сніцаренко П. М., Кацалап В. О. Методика оцінювання психологічного впливу. Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони. Київ : НУОУ ім. І. Черняховського, 2018. № 3(33). – С. 113–118.
Сніцаренко П. М. Грицюк В. В. Аналіз стану виявлення та оцінювання негативного інформаційного впливу на особовий склад Збройних Сил України в системі протидії такому впливу. Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень. Київ : НУОУ ім. І. Черняховського, 2019. № 2(66). – С. 52–61.
Кацалап В. О., Кирпічніков О. Д., Саунін Р. Д. Методичний підхід до оцінювання рівня інформаційно-психологічного впливу противника в інтересах інформаційної операції .Збройних Сил України. Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень. Київ : НУОУ ім. І. Черняховського, 2022. № 3(76). – С. 24–31.
Федоренко Р. М. Контент-моніторинг інформаційного простору як чинник забезпечення інформаційної безпеки держави у воєнній сфері. Сучасний захист інформації. Київ, 2015. № 2. – С. 21–25.
Вербицька А. М., Савченко В. А., Дзюба Т. М., Кацалап В. О. Система стратегічних комунікацій Міністерства оборони України та Збройних Сил України. Наука і оборона. Київ, 2017. №1. – С. 9–12.
Войтко О., Кацалап В., Бабій Ю. Обґрунтування елементів комунікативної моделі системи стратегічних комунікацій Сил оборони. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Хмельницький, 2019. № 2(80). – С. 61–72.
Войтко О. В. Оцінювання ефективності функціонування системи стратегічних комунікацій Міністерства оборони та Збройних Сил України. Системи управління, навігації та зв'язку. Київ, 2018. № 3(49). – С. 97–99.
Інформаційна політика. – URL: http://volynstandart.com.ua/information-policy/ (дата звернення: 21.08.2023).
Доктрина зі стратегічних комунікацій, затверджена Головнокомандувачем Збройних Сил України від 12.10.2020 року № ВКП 10-00(49).01. Київ, 2020. 32 с.
Загорка О. М., Мосов С. П., Сбітнєв А. І., Стужук П. І. Елементи дослідження складних систем військового призначення. Київ : НАОУ, 2005. – 100 с.
Денисов А. А., Колесников Д. Н. Теория больших систем управления: Учеб. пособие для вузов. Ленинград: Энергоиздат, 1982. – 288 с.
Що таке парсинг і для чого використовується? . – URL: https://dalistrategies.com/ua/shho-take-parsing-i-dlya-chogo-vikoristovuietsya/ (дата звернення: 21.08.2023).
Documentation. Natural Language Toolkit. – URL : https://www.nltk.org/ (дата звернення: 14.08.2023).
