Підхід щодо виявлення і аналізу інформаційних загроз національній безпеці України у системі стратегічних комунікацій

Автор(и)

  • О. Прокопенко Навчально-науковий центр стратегічних комунікацій у сфері забезпечення національної безпеки та оборони Національного університету оборони України, Україна
  • В. Федорієнко Навчально-науковий центр стратегічних комунікацій у сфері забезпечення національної безпеки та оборони Національного університету оборони України, Україна
  • О. Кульчицький Навчально-науковий центр стратегічних комунікацій у сфері забезпечення національної безпеки та оборони Національного університету оборони України, Україна

DOI:

https://doi.org/10.33099/2304-2745/2023-2-78/35-43

Ключові слова:

Стратегічні комунікації; інформаційний простір; наратив; інформаційна загроза; негативний інформаційний вплив; аналіз інформаційного впливу.

Анотація

Існуючі виклики і загрози національній безпеці України, обумовлюють необхідність проведення комплексу ефективних заходів для реалізації державних стратегічних наративів, а також своєчасної інформаційної протидії, нейтралізації деструктивного інформаційного впливу і підвищення інформаційної безпеки особистості, суспільства і держави. Вирішення цього питання безпосередньо залежить від ефективності моніторингу інформаційного простору і застосування сучасних підходів щодо виявлення і аналізу інформаційних загроз у системі стратегічних комунікацій Міністерства оборони і Збройних Сил України.

Мета статті – обґрунтування методичного підходу до моніторингу інформаційного простору для своєчасного виявлення і аналізу інформаційних загроз національній безпеці держави у системі стратегічних комунікацій на основі використання сучасних інформаційних технологій.

Наведено структурно-логічну схему моніторингу інформаційного простору, з метою виявлення негативного інформаційно-психологічного впливу (ІПВ) та адекватного реагування на загрози. На першому етапі, визначається цілі і завдання, які повинен вирішити моніторинг. На другому етапі, визначаються правила обробки даних. Третій етап є найбільш відповідальним, в ході якого виконується класифікація (відповідність) повідомлень за певними темами, а також встановлюється тональність і семантика текстів повідомлень (типізація даних). На четвертому етапі, проводиться аналіз кількісно-якісних показників, отриманих на попередніх етапах.

Запропонований у статті методичний підхід до моніторингу інформаційного простору, надає комплексне представлення щодо інформаційного супроводження діяльності уряду, державних інституцій і публічних осіб через комунікативні можливості держави.

Біографії авторів

О. Прокопенко, Навчально-науковий центр стратегічних комунікацій у сфері забезпечення національної безпеки та оборони Національного університету оборони України

доктор філософії

В. Федорієнко, Навчально-науковий центр стратегічних комунікацій у сфері забезпечення національної безпеки та оборони Національного університету оборони України

кандидат технічних наук

О. Кульчицький, Навчально-науковий центр стратегічних комунікацій у сфері забезпечення національної безпеки та оборони Національного університету оборони України

A. Kulchitsky

Посилання

Про затвердження Концепції стратегічних комунікацій Міністерства оборони України та Збройних Сил України. Наказ Міністерства оборони України від 22.11.2017 № 612. – URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0612322-17#Text (дата звернення: 21.08.2023).

Почепцов Г. Г. Информационные войны. Киев: Ваклер, 2000. – 576 с.

Толубко В.Б. Інформаційна боротьба (концептуальні, теоретичні, технологічні аспекти): Монографія. Київ: НАОУ, 2003. – 320 с.

Жарков Я. М., Дзюба М. Т., Замаруєва І. В. Інформаційна безпека особистості, суспільства, держави: Підручник. Київ: Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2008. – 274 с.

Курбан О. В. Інформаційні війни у соціальних он-лайн-мережах : Монографія. Київ : ун-т ім. Б. Грінченка, 2017. – 392 с.

Інформаційна безпека держави у воєнній сфері: Навч. посібник / [.О. Кацалап, С.А. Микусь, О.В. Войтко та ін.]. Київ: НУОУ ім. І. Черняховського, 2020. − 304 с.

Додонов А.Г. Распознавание информационных операций/ А.Г. Додонов, Д.В. Ландэ, В.В. Цыганок, О.В. Андрейчук, С.В. Каденко, А.Н. Грайворонская. Київ : ООО «Инжиниринг», 2017. – 282 с.

Сніцаренко П. М., Кацалап В. О. Методика оцінювання психологічного впливу. Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони. Київ : НУОУ ім. І. Черняховського, 2018. № 3(33). – С. 113–118.

Сніцаренко П. М. Грицюк В. В. Аналіз стану виявлення та оцінювання негативного інформаційного впливу на особовий склад Збройних Сил України в системі протидії такому впливу. Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень. Київ : НУОУ ім. І. Черняховського, 2019. № 2(66). – С. 52–61.

Кацалап В. О., Кирпічніков О. Д., Саунін Р. Д. Методичний підхід до оцінювання рівня інформаційно-психологічного впливу противника в інтересах інформаційної операції .Збройних Сил України. Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень. Київ : НУОУ ім. І. Черняховського, 2022. № 3(76). – С. 24–31.

Федоренко Р. М. Контент-моніторинг інформаційного простору як чинник забезпечення інформаційної безпеки держави у воєнній сфері. Сучасний захист інформації. Київ, 2015. № 2. – С. 21–25.

Вербицька А. М., Савченко В. А., Дзюба Т. М., Кацалап В. О. Система стратегічних комунікацій Міністерства оборони України та Збройних Сил України. Наука і оборона. Київ, 2017. №1. – С. 9–12.

Войтко О., Кацалап В., Бабій Ю. Обґрунтування елементів комунікативної моделі системи стратегічних комунікацій Сил оборони. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Хмельницький, 2019. № 2(80). – С. 61–72.

Войтко О. В. Оцінювання ефективності функціонування системи стратегічних комунікацій Міністерства оборони та Збройних Сил України. Системи управління, навігації та зв'язку. Київ, 2018. № 3(49). – С. 97–99.

Інформаційна політика. – URL: http://volynstandart.com.ua/information-policy/ (дата звернення: 21.08.2023).

Доктрина зі стратегічних комунікацій, затверджена Головнокомандувачем Збройних Сил України від 12.10.2020 року № ВКП 10-00(49).01. Київ, 2020. 32 с.

Загорка О. М., Мосов С. П., Сбітнєв А. І., Стужук П. І. Елементи дослідження складних систем військового призначення. Київ : НАОУ, 2005. – 100 с.

Денисов А. А., Колесников Д. Н. Теория больших систем управления: Учеб. пособие для вузов. Ленинград: Энергоиздат, 1982. – 288 с.

Що таке парсинг і для чого використовується? . – URL: https://dalistrategies.com/ua/shho-take-parsing-i-dlya-chogo-vikoristovuietsya/ (дата звернення: 21.08.2023).

Documentation. Natural Language Toolkit. – URL : https://www.nltk.org/ (дата звернення: 14.08.2023).

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-11-01

Номер

Розділ

ВОЄННА ТА ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА ДЕРЖАВИ