Методика оцінювання варіантів маневру (перегрупування) підрозділів для забезпечення перерозподілу сил і засобів у ході ведення оборонної операції за утримання рубежу оборони
DOI:
https://doi.org/10.33099/2304-2745/2023-2-78/133-139Ключові слова:
Маневр (перегрупування); угруповання військ (сил); оборонна операція.Анотація
Досвід ведення сучасних війн і збройних конфліктів, зокрема оборонних операцій під час відбиття широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації (РФ), свідчить, що сучасні бойові дії характеризуються високою динамічністю, маневреністю та різкими змінами обстановки. В оборонній операції проведення своєчасного маневру забезпечує перенесення зусиль на проблемний напрямок та відбиття наступу противника або створення угруповань військ (сил) для нанесення контрудару.
Здійснення маневру в ході ведення оборонної операції угруповання військ (сил) обумовлюється змінами оперативної обстановки і насамперед направлено на:
заняття вигідного по відношенню до противника положення створених угруповань військ (сил);
нарощування зусиль військ в ході операції;
виведення військ з під ударів противника та більш ефективного їх використання для виконання поставлених, або знов виникаючих завдань.
У статті обґрунтовано порядок вибору доцільних маршрутів для підрозділів, які здійснюють маневр на загрозливий напрямок смуги оборони угруповання військ (сил) з метою недопущення прориву рубежу оборони. Запропонований порядок базується на оцінці часу та ймовірності своєчасного проведення маневру (перегрупування) з урахуванням темпу просування противника.
Удосконалена методика дозволяє оцінити ймовірність своєчасного маневру (перегрупування) військ в ході ведення оборонної операції ОТУВ, та на відміну від існуючих, дозволяє врахувати темп наступу противника під час визначення (вибору) доцільних маршрутів руху для підрозділів, які здійснюють маневр. Маршрути руху для підрозділів, які здійснюють маневр до визначеної позиції (рубежу) смуги оборони угруповання (військ), вибираються таким чином, щоб забезпечити найкоротший час руху і найвищу ймовірність здійснення маневру та його своєчасність виходячи з темпу наступу противника.
Посилання
Стрижевський В. В. Розвиток загальної тактики в локальних вйнах і збройних конфліктах другої половини XX та на початку XXI cтоліть: монографія. Київ : НАОУ, 2006. 272 с.
Телилим В. М., Загорка О. М., Стрижевський В. В. Досвід створення та застосування угруповань військ (сил) у локальних війнах і збройних конфліктах другої половини XX та на початку XXI cтоліть : монографія. Київ : НУОУ, 2012. 336 с.
Бойовий статут Сухопутних військ. Частина 2. Батальйон, рота / А. В. Поливода. Київ : КСВ, 2016. 368 с.
Збірник тактичних розрахунків з прикладами : навч. посіб. / колектив авторів. Київ : НУОУ ім. Івана Черняховського, 2018. 96 с.
Вайнер А. Я. Тактические расчеты. 2-е изд., перераб. и доп. Москва : Воениздат, 1982. 176 с.
Черевко Р. М. Удосконалена математична модель маневреності пунктів управління // Social Development and Security. 2019. № 9 (3). С. 56–62.
Єдиний перелік (каталог) спроможностей Міністерства оборони України, Збройних Сил України та інших складових сил оборони : затв. Міністром оборони України 31.12.2021 р. 825 с.
Черних І. В., Коцюруба В. І., Філь В. М. Оперативні розрахунки завдань інженерного забезпечення : методики та приклади. Київ : НУОУ, 2016. 152 с.
Павловский Р. И., Чубаренко А. И., Сафонов Д. С. Основы теории боевой эффективности танков. Москва : ЦНИИИ, 1981. 264 с.
Абезгауз Г. Г. Справочник по вероятностным расчетам. Москва : Воениздат, 1970. 536 с.
