На шляху до виявлення мови дезінформації: досвід проєкту “Fakespeak”
DOI:
https://doi.org/10.33099/2304-2745/2023-3-79/84-88Ключові слова:
Фейкові новини; лінгвістичні дослідження; штучна мова; комп’ютерні науки; комп’ютерні науковці.Анотація
Проєкт “Fakespeak” – це міждисциплінарний дослідницький проєкт, в якому беруть участь лінгвісти з Університету Осло та комп’ютерні науковці з SINTEF Digital в Осло, Норвегія. Фінансований Норвезькою дослідницькою радою в рамках програми “Суспільна безпека та ризики”, проєкт розпочався у 2020 році і триватиме до кінця 2025 року. Мета дослідницького проєкту є подвійною:
- по-перше, триває робота над виявленням мови та стилю фейкових новин “Fakespeak” (алюзія на поняття “Newspeak” і “Doublethink” з роману Оруела “1984” – російською, норвезькою та англійською мовами;
- по-друге, досліджується питання, чи може додавання лінгвістичних особливостей фейкових новин до існуючих інструментів виявлення фейкових новин зробити ці інструменти більш ефективними.
У проєкті також беруть участь Faktisk.no, перший і поки що єдиний сервіс фактчекінгу в Норвегії, Норвезька телерадіокомпанія (NRK) і Норвезьке агентство новин (NTB), яке є “найбільшим у Норвегії постачальником контенту у вигляді тексту, зображень, відео та графіки для норвезьких ЗМІ”. Одна з цілей проєкту – допомогти зацікавленим сторонам виявляти потенційно шкідливі фейкові новини ефективніше, точніше і своєчасно, ніж це можливо зараз. З цією метою організовано семінари для обміну знаннями з представниками зовнішніх партнерів по співпраці.
У статті підведено підсумки проєкту “Fakespeak” (до його завершення залишилися два роки). Увагу зосереджено на передумовах виникнення проєкту, викликах при його виконанні, а також на можливих шляхах подальшого розвитку проєкту.
Існують питання, на які мають відповісти майбутні лінгвістичні дослідження: “як можна створити лінгвістичні знання, які стосуються”:
- кількох штучних мов (ШМ), а не лише однієї;
- кількох ШМ протягом тривалого часу, а не лише до наступного оновлення;
- ШМ, про які нічого відомо, оскільки вони можуть бути створені і підготовлені ворожими (державними) суб’єктами.
Посилання
Horne, B. D. and S. Adalı. 2017. This just in: Fake news packs a lot in title, uses simpler, repetitive content in text body, more similar to satire than real news. Available at https://arxiv.org/abs/1703.09398, accessed December 1, 2023.
Jamieson, K. H. 2018. Cyberwar. How Russian hackers and trolls helped elect a president. What we don’t, can’t, and do know. Oxford: Oxford University Press.
Choy, M. and M. Chong. 2018. Seeing through misinformation: A framework for identifying fake online news. Available at https://arxiv.org/pdf/1804.03508.pdf, accessed December 21, 2023.
Rimé, B. 2009. Emotion elicits the social sharing of emotion: Theory and empirical review. Emotion review 1(1): 60–85.
Conroy, N. J., V. L. Rubin, and Y. Chen. 2015. Automatic deception detection: Methods for finding fake news. Proceedings of the Association for Information Science and Technology, 52(1):1–4.
Pérez-Rosas, V., B. Kleinberg, A. Lefevre, and R. Mihalcea. 2018. Automatic detection of fake news. Proceedings of the 27th International Conference on Computational Linguistics, 3391–3401. Santa Fe, New Mexico, USA, August 20-26, 2018. Available at http://aclweb.org/anthology/C18-1287, accessed December 21, 2023.
Grieve, J. 2019. Linguistics approaches to the detection and obfuscation of disinformation. A multi- and inter-disciplinary approach to disinformation research and policy. Presentation held at St. Anthony´s College Oxford, March 11, 2019.
Grieve, J. and Woodfield, H. 2023. The Language of Fake News. Cambridge Elements in Forensic Linguistics. Cambridge: Cambridge University Press.
Põldvere, N., Kibisova, E. and Alvestad, S. S. 2023. Investigating the language of fake news across cultures. In Maci, S. M., Demata, M., McGlashan, M. and Seargeant, S. (eds.) The Routledge Handbook of Discourse and Disinformation, p. 153-165. Routledge.
Trnavac, R. and Põldvere, N. In press. Investigating Appraisal and the language of evaluation in fake news corpora. Corpus Pragmatics.
Põldvere, N., Uddin, Z. and Thomas, A. 2023. The PolitiFact-Oslo Corpus: A new dataset for fake news analysis and detection. Information, 14, article 627. https://doi.org/10.3390/info14120627, accessed December 21, 2023.
Põldvere, N., Kibisova, E., Alvestad, S. S. and Trnavac, R. 2023. Fake news around the world: A corpus-based analysis of stance in fake news in English, Norwegian and Russian. Presentation held at BAAL2023, The language of fake news symposium, University of York, August 24, 2023.
Grieve, J. 2018. The language of fake news. Text available at https://www.birmingham.ac.uk/news /thebirminghambrief/items/2018/09/the-language-of-fake-news.aspx, accessed December 21, 2023.
Asr, F. T. and Taboada, M. 2019. Big Data and quality data for fake news and misinformation detection. Big Data & Society 6(1). https://doi.org/10.1177/2053951719843310.
