Шляхи удосконалення механізму управління оборонними ресурсами

Автор(и)

  • В. Сотник Центр воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України, Ukraine
  • С. Леонтович Центр воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України, Ukraine
  • Є. Косарецький Центр воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України, Ukraine
  • Р. Бойко Центр воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.33099/2304-2745/2023-3-79/108-117

Ключові слова:

Оборонні ресурси; критерії ефективності; механізм управління; показники ефективності; механізм управління оборонними ресурсами.

Анотація

Базовою основою забезпечення обороноздатності держави і розвитку спроможностей сил оборони є ефективне управління оборонними ресурсами. В цьому напрямку важливим питанням є визначення показників ефективності управління оборонними ресурсами, їх структурування, визначення основних елементів та критеріїв ефективності механізму їх управління.

Мета статті ‑ аналіз показників, критеріїв та етапів механізму управління оборонними ресурсами для обґрунтування рекомендацій щодо його удосконалення.

Механізм управління оборонними ресурсами включає в себе комплекс дій, процесів та структур, спрямованих на ефективне використання ресурсів для забезпечення національної безпеки. Елементами механізму управління оборонними ресурсами є: військові планування, логістика та інфраструктура; розвідка і контррозвідка; оборонні технології; кібербезпека; тренування та підготовка особового складу.

Ефективність механізму управління оборонними ресурсами оцінюється за допомогою різноманітних критеріїв, які характеризуються відповідними показниками та метриками. Критерії можна структуризувати за такими кластерами: готовність військ, логістика і постачання, бюджетна та технологічна ефективність, ефективність використання персоналу, стратегічна ефективність, інформаційна безпека.

Удосконалення механізму управління оборонними ресурсами доцільно здійснювати у взаємодії з зацікавленими сторонами: При цьому залучаються військові експерти, урядові органи, академічна громадськість для отримання об’єктивної оцінки та забезпечення широкого погляду на ефективність.

Впровадження в практичну діяльність розглянутого підходу сприятиме спроможності держави ефективно протистояти воєнній агресії, іншим викликам національної безпеки, покращить міжнародну взаємодію в оборонній сфері та допоможе Україні бути складовою частиною системи міжнародної безпеки.

Біографії авторів

В. Сотник, Центр воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України

кандидат економічних наук

С. Леонтович, Центр воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України

кандидат економічних наук

Є. Косарецький, Центр воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України

доктор філософії

Р. Бойко, Центр воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України

кандидат технічних наук, старший науковий співробітник

Посилання

Петренко А. Г. Щодо впровадження оборонного менеджменту та управління змінами в Міністерстві оборони України // Наука і оборона. 2019. № 2. C. 3–8.

Крук С. І. Інституційний і правовий механізми державного управління в сфері забезпечення національної безпеки України // Публічне управління та митне адміністрування. 2018.

№ 2 (19). С. 70–73.

Гуменюк Р. П. Актуальні питання планування та формування оборонного бюджету в сучасних умовах // Finane, accounting, banks. 2018. Вип. 1. С. 65–72.

Горовенко В. К.‚ Тютюнник В. П. Актуальні проблеми сектора безпеки та оборони України // Наука і оборона. 2014. № 4. С. 20–25.

Семенко О., Скуріневська Л. Показники та критерії оцінювання ефективності функціонування системи управління оборонними ресурсами сектору безпеки та оборони України (структура, зміст) // Social Development and Security : Journal of Scientific Papers. 2023. Vol. 13, No. 2. С. 112–128.

Порядок забезпечення Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення, Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції, розвідувальних органів, військової прокуратури, Державної служби з надзвичайних ситуацій, працівників закладів охорони здоров'я необхідними засобами та ресурсами під час їх залучення до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях : Постанова Кабінету Міністрів України від 26.09.2018 р. № 722. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/772-2018-%D0%BF#Text.

Абрамов М. В., Абрамов А. П. Оцінювання ефективності управління фінансовими оборонними ресурсами на стратегічному рівні // Sciences of Europe. 2021. № 73. C. 36–41/

Гончаренко Г. А. Управління сектором безпеки: поняття й сутність // Вчені записки Таврійського національного університету імені В.І.Вернадського. Серія: Юридичні науки. 2020. Т. 31 (70), № 2. Ч. 2. С. 40–45.

Ситник Г. П. Державне управління у сфері національної безпеки. (Концептувальні та організаційно-правові засади) : підручник. Київ : НАДУ, 2012. 544 с.

Абрамов М. В., Абрамов А. П. Оцінювання ефективності управління фінансовими оборонними ресурсами на стратегічному рівні // Sciences of Europe. 2021. № 73. C. 36–41.

Досвід країн світу (НАТО та ЄС) відносно організації та функціонування систем управління оборонними ресурсами з використанням проєктного менеджменту : звіт про виконання оперативного завдання / Воєнна академія імені Євгенія Березняка. Київ, 2022. 73 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-02-09

Номер

Розділ

ОБОРОННЕ ПЛАНУВАННЯ