Підхід до оцінювання результативності сучасної воєнної стратегії
DOI:
https://doi.org/10.33099/2304-2745/2024-1-80/13-19Ключові слова:
Воєнна стратегія; складові воєнної стратегії; результативність воєнної стратегії; ефективність воєнної стратегії.Анотація
Уточнюються визначення та основні складові сучасної воєнної стратегії, пропонується підхід до оцінювання результативності воєнних стратегій а також розглядаються приклади застосування воєнних стратегій в сучасних воєнних операціях коаліційних сил.
Сучасна воєнна стратегія, як один з основних інструментів досягнення національних (коаліційних) цілей, обумовлена комплексом об’єктивних і суб’єктивних чинників: балансом воєнно-політичних сил у світі, впровадженням нових технологій і засобів ведення війни, особливостями сприйняття зовнішніх загроз і національних цілей. Оцінити ефективність воєнної стратегії можливо лише ретроспективно: стратегія має бути реалізована, а політичні цілі повністю (або, принаймні, майже повністю) досягнуті. У цьому випадку можна визначити, що вибрана воєнна стратегія є ефективною. Такий підхід відповідає вимогам міжнародного стандарту серії ISO 9000, які прийняті більш ніж 90 країнами світу як національні та застосовуються до будь-яких сфер діяльності.
Пропонується підхід до оцінювання результативності воєнної стратегії, як базову відправну точку для оцінювання нових воєнних стратегій. Результативність воєнної стратегії можливо оцінювати апріорі, перевіривши наявність трьох основних складових: чіткі цілі, які ймовірно досяжні; необхідні концепції (шляхи), які можуть привести до визначеної цілі; достатні наявні спроможності (ресурси) для досягнення визначеної цілі за допомогою обраних концепцій. Такий підхід до оцінювання результативності воєнної стратегії простий, однак у кількох найбільш значущих стратегій ведення сучасних воєнних операцій була відсутня одна з цих основних складових.
Таким чином, результативність є простим концептуальним інструментом для розробників воєнної стратегії. Підхід, що пропонується, дозволяє зробити тільки якісне оцінювання результативності воєнної стратегії.
Посилання
Military History for the Modern Strategist: America’s Major Wars since 1861. Michael E. O’Hanlon. Washington, DC: Brookings Institution Press, 2023, 448 p.
The New Makers of Modern Strategy: From the Ancient World to the Digital Age. Hal Brands, ed. Princeton, NJ: Princeton University Press, 2023, 1158 p.
Weigley R.F. The American Way of War. A History of United States Military Strategy and Policy. Bloomington, Indiana University Press, 1977, 608 p.
Ryan M. War Transformed: The Future of Twenty-First-Century Great Power Competition and Conflict Hardcover. Annapolis, Maryland, Naval Institute Press, 2022, 312 р.
The Military Balance 2024: the annual assessment of global military capabilities and defence economic. International Institute for Security Studies. London, Rotledge, 2024, 552 p.
Мольтке Г. Про стратегію. // Стратегія в творах воєнних класиків. Т. П. М.: Госвоєніздат, 1926.
Клаузевіц К. Принципи ведення війни. К., Видавничий дом “Професіонал”, 2023, 274 c.
Betts R. Should Strategic Studies Survive? World Politics, vol. 50, no. 1, 1997, pр. 7–33.
Hart B.L. Strategy. New York: Praeger Publishers, 1975.
Jablonsky D. US Military Doctrine and the Revolution in Military Affairs. Parameters, Autumn, 1994.
Homan K., Doctrine. Іn Common Norms and Good Practices of Civil-Military Relations in the EU, ed. Anne Aldis and Margriet Drent, Groningen: The Centre of European Security Studies, 2008.
Betts R. Is Strategy an Illusion? International Security, vol. 25, no. 2, 2000.
Gray C. The Strategy Bridge: Theory for Practice. Oxford: Oxford University Press, 2010.
Lykke A. Toward an Understanding of Military Strategy. Іn Military Strategy: Theory and Application/ ed. Arthur Lykke. Carlisle Barracks, PA.: US Army War College, 1989.
Edström H. Hur styrs Försvarsmakten? Umeå: Umeå University, 2003.
Edström H., Gyllensporre D. Svensk försvarsdoktrin efter det kalla krigets slut. Stockholm: Santérus Academic Press, 2014.
Posen B. The Source of Military Doctrine: France, Britain, and Germany Between the World Wars. Ithaca, NY, Cornell University Press, 1984, p. 13.
Lykke A. Defining Military Strategy. Military Review, vol. 69, no. 5 (May 1989), pp. 2-8.
Gray C.S. The Future Of Strategy. Cambridge, Polity Press, 2015, pp. 30-31.
Meiser J.W. Ends+Ways+Means=(Bad) Strategy/. Vol 46, no. 4 (2016), pp. 81-91.
Ellery D., Saunders L. Strategy in the National Security Context: Time for an Adaptive Approach?”. Military Strategy in the 21st Century: The Challenge for NATO, eds. Matlary J.H., Johnson R. London : Hurst, 2020, p. 86.
Echevarria II A. J. Op Ed: Is Strategy Really a Lost Art? Strategic Studies Institute, 13 Sept 2013. URL: https://ssi.armywarcollege.edu/2013/pubs/article/op-ed-is-strategy-really-a-lost-art (дата звернення: 13.01.2024).
Smith M.L.R. On Efficacy: A Beginner’s Guide to Strategic Theory // Military Strategy Magazine, vol 8, Issue 2, Fall 2022, p. 16.
Farrell T. Unwinnable: Britain’s War in Afghanistan 2001-2014. London : The Bodley Head, 2017, pp. 61-63.
Буш Дж. Президентське звернення до нації. Телевізійний виступ, Вашингтон, округ Колумбія, 7 жовтня 2001 р. URL: https://georgewbush-whitehouse.archives.gov/ news/releases/2001/10/20011007-8.html (дата звернення: 13.01.2024).
Бенсахель Н. Після Саддама: довоєнне планування та окупація Іраку. Санта-Моніка, Каліфорнія : RAND Corporation, 2008.
Blood B. Metal and Dust: How Victory Turned into Defeat in Afghanistan and Iraq. Oxford : Osprey, 2020, 119 p.
Dobbins J. America’s Role in Nation Building: From Germany to Iraq. Santa Monica, CA : RAND Corporation, 2003.
Quinlivan J. Force Requirements in Stability Operations. Parameters, vol. 25, no. 1, 1995, pp. 59-69.
Рада Безпеки санкціонує “всі необхідні заходи для захисту цивільних осіб у Лівії”. Новини ООН, 17 березня 2011 р. URL: https://news.un.org/en/story/2011/03/369382 (дата звернення: 13.01.2024).
Обама Б. Лист президента до спікера Палати представників і тимчасового президента Сенату, 21 березня 2011 р. URL: http://c-span.org/uploadedfiles/Content/Documents/2011libya.military-rel.pdf (дата звернення: 13.01.2024).
Обама Б. Звернення президента до нації щодо Лівії : Вашингтон, округ Колумбія, 28 березня 2011 р. URL: https://obamawhitehouse.archives.gov/the-press-office/2011/03/28/remarks-president-address-nation-libya (дата звернення: 13.01.2024).
Чіввіс К., Мартіні Дж. Лівія після Каддафі: уроки та наслідки для майбутнього // Звіт RAND Corporation. Санта-Моніка, Каліфорнія, 2014 р.
