Дронізація як фактор трансформації збройної боротьби в сучасних умовах

Анотація

Воєнним конфліктам сучасності притаманні особливості, обумовлені прийняттям на озброєння провідних країн світу сучасних систем розвідки, управління, передавання даних і ураження – як матеріальної основи збройної боротьби, серед яких головним знаряддям уже стають бойові системи із штучним інтелектом (ШІ).

Російсько-українське збройне протистояння у повній мірі стало підтвердженням вище зазначеного. Дронізація, що отримала масовий характер і стала об’єктивною реальністю в ході широкомасштабної війни (з 24.02.2022), перетворилась на фактор трансформації збройної боротьби в сучасних умовах, що обумовлює проблематику досліджень, пов’язану із системним аналізом змін, що вже відбулися на ландшафті відомих тенденцій збройної боротьби з визначенням особливостей цієї трансформації та її впливу на збройну боротьбу в цілому.

Мета статті ‑ визначення особливостей трансформації збройної боротьби через фактор дронізації в сучасних умовах (на прикладі російсько-українського збройного протистояння).

Наголошено, що, як фактор трансформації збройної боротьби, дронізація:

набула стратегічного характеру і призвела до трансформації збройної боротьби та структурних змін в складі збройних сил сторін;

зіграла ключову роль у прискоренні застосування мережецентричної моделі ведення війни, що об’єднує зброю, розвідувальні системи і командну інфраструктуру в єдину інформаційну мережу в інтересах скорочення ланцюжка знищення – процесу від виявлення цілі до її ураження (перевага на полі бою залежить від того, чий ланцюжок знищення буде швидшим);

стає найважливішою частиною воєнних стратегій низки країн світу та одним із стандартів сучасних війн;

дозволяє країні з меншим бойовим потенціалом, ніж у противника, посилити й успішно забезпечувати асиметричність бойових дій у повітрі, на землі та морі;

змінює тактику і значно прискорює темпи бойових дій, висуває нові вимоги до креативності командного складу військ (сил) і мистецтва їхнього мислення.