Роль операцій стратегічних об’єднань військ для досягнення цілей війни
DOI:
https://doi.org/10.33099/2304-2745/2018-2-63/6-9Ключові слова:
Стратегічні, оперативно-стратегічні, оперативні та оперативно-тактичні операції збройних сил, методи експертного оцінювання, операції 1-го Українського фронту.Анотація
В межах дослідження проблем застосування Збройних Сил України виникла необхідність визначення пріоритетних форм їх застосування в умовах відбиття повномасштабної збройної агресії. Досвід застосування військ Другої світової війни та воєнних конфліктів сьогодення свідчить, що досягнення воєнно-політичних і стратегічних цілей війни (воєнного конфлікту високої інтенсивності) реалізуються у формі операцій стратегічних та оперативно-стратегічних об’єднань військ (сил).
Метою статті є висвітлення результатів наукового обґрунтування гіпотези щодо пріоритетності операцій стратегічних об’єднань військ (сил) для досягнення воєнно-політичних та стратегічних цілей війни над операціями об’єднань військ (сил) інших ієрархічних рівнів.
Безпосередньо об’єктом аналізу було вибрано виконання військами 1-го Українського фронту поставлених воєнно-політичних та стратегічних завдань, а саме, визволення території України та перенесення воєнних дій за межи країни.
Усі операції 1-го Українського фронту було класифіковано, а також розподілено за ступенем важливості та впливу на досягнення кінцевого результату воєнних дій різних за своїм масштабом операцій військ (сил) фронтів під час визволення України протягом 1943‑1944 років на групи.
Проведене дослідження дає змогу стверджувати, що воєнно-стратегічними наслідками 7-ми фронтових (оперативно-стратегічних) операцій або 4-5 % від загальної кількості операцій 1-го Українського фронту стало виконання 80-84 % завдань щодо визволення території України, 39 армійських операцій або 24-25 % від загальної кількості операцій, забезпечило виконання 13,1-15 % завдань, а 113 корпусних операцій або 71 % від загальної кількості проведених 1-м Українським фронтом операцій – лише 5-6,5 % завдань.
Проведення операцій стратегічних об’єднань військ, передусім наступальних, має беззаперечну перевагу і першочерговий пріоритет у досягненні воєнно-політичних і стратегічних цілей війни (воєнного конфлікту високої інтенсивності).
Дослідження стратегічних дій ЗС України при відбитті повномасштабної збройної агресії підтверджує необхідність нових підходів та уточнення нормативно-правової бази застосування ЗС України як стратегічного об’єднання військ (сил) на території держави.Посилання
Німецько-радянська війна // [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/ wiki/
Записки командующего фронтом // [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://books.google.com.ua/ books?isbn
Радецький В. Г. Класифікація сучасних воєнних конфліктів і види миротворчої діяльності. // [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://www.kymu.edu.ua/vmv/v/09/04.htm
Феденко О. В., Сальник Ю. П. Сучані форми та способи збройної боротьби за досвідом локальних військ сучасності // [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://www.stattionline.org.ua/ vornka/44/5327-suchasni-formi-ta-sposobi-zbrojno%D1%97-borotbi-za-dosvidom-lokalnix-vijn-suchasnosti.html
Аналітика: частина 2. Військово-практичний міст // [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://informnapalm.org>2902-part2
Евдаков В. И., Домрачеев В. Б. Взгляды на применение вооруженных сил США в войнах начала ХХІ века // [Електронний ресурс]. Режим доступу: // naukaxxi.ru>vi-evdakov-vb-domracheev.