Воєнно-економічні вимоги до процесу формування перспективного обрису Збройних Сил України під час формування програм їх розвитку

Анотація

Однією з умов розв’язання більшості проблем оборонного значення є чітке розуміння та врахування економічного аспекту їх подолання. У сучасних умовах розвитку Збройних Сил (ЗС) України і держави в цілому не можливо ефективно розв’язувати оборонні проблеми, не маючи обґрунтованих розрахунків щодо кількісних показників необхідних фінансових ресурсів, раціональної структури розподілу цих ресурсів за складовими програм і планів досягнення кінцевої мети розв’язання існуючої проблеми, науково обґрунтованих підходів до ефективного використання ресурсів протягом періоду подолання досліджуваної проблеми оборонного значення

Мета статті полягає у визначенні переліку вимог до процесів стратегічного планування щодо формування перспективного обрису ЗС України та ресурсного забезпечення програм і планів його досягнення.

Визначення та обґрунтування економічно доцільного обрису ЗС України має базуватися на визначенні ресурсних потреб для його формування з подальшою воєнно-економічною оцінкою можливих варіантів перспективного обрису ЗС України. На основі аналізу результатів такої оцінки здійснюється вибір найбільш економічно доцільного варіанта.

У статті запропоновано переліки основних вимог до процесів стратегічного планування щодо формування перспективного обрису ЗС України та ресурсного забезпечення програм і планів його досягнення. Для подальших досліджень за цим напрямом доцільне розроблення методичного апарату оцінювання ресурсних потреб за різними варіантами перспективного обрису ЗС України, який дасть змогу розрахувати та обґрунтовувати загальні показники обсягів витрат для кожного з визначених варіантів, для вибору оптимального варіанта і найбільш економічно доцільного в тих чи інших умовах розвитку держави.

Аналіз документів системи оборонного планування в ЗС України показує, що останнім часом практичне значення результатів військово-економічних досліджень мають дуже велику вагу під час прийняття кардинальних рішень щодо подальшого розвитку ЗС України, але не має інструменту реалізації результатів досліджень за цією тематикою.