Аналіз можливих форм і способів проведення миротворчої операції ООН на Сході України

Автор(и)

  • А. М. Іващенко Центр воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-8131-5463
  • С. М. Возняк Центр воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-9015-813X
  • О. В. Полякова Центр воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, Ukraine https://orcid.org/0000-0003-4370-2187
  • М. М. Зайцев Центр воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.33099/2304-2745/2018-2-63/32-38

Ключові слова:

Конфлікт на Сході України, ООН, миротворча операція.

Анотація

Постановка проблеми. Залишаються невирішеними ряд міжнародно-правових питань щодо розгортання миротворчої операції на сході України: легітимізація миротворчої операції, комплектування миротворчого контингенту.

Для ООН прийнятним є розміщення миротворчих сил на міжнародно-визнаному кордоні України і РФ. Це дозволить припинити підтримку сепаратистів з російської території. Позиція РФ полягає в розділі конфліктуючих сторін за фактичною лінії зіткнення. Це означає, що потенційні миротворці, якщо будуть спрямовані в зону конфлікту, з’являться в глибині української території. Їх присутність матиме “заморожуючу” функцію і не дозволить Збройним Силам України проводити заходи щодо забезпечення національної безпеки і оборони, повернення контролю над тимчасово окупованими територіями в Донецькій і Луганській областях.

Існує два основних типи операцій ООН:

- peacekeeping вимагає документованої згоди сторін конфлікту, може бути проведена регіональними організаціями, у взаємодії з ООН або самостійно; при цьому мандат ООН є бажаним, але його може і не бути;

- peace enforcement вимагає наявності мандата СБ ООН, проте не вимагає згоди сторін конфлікту.

Інша група проблем пов’язана з виділенням миротворчих контингентів. Регіон, який перейшов під контроль окупаційної адміністрації, оголошений “районом здійснення заходів щодо забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій і Луганській областях”. Це виключає ООН з числа потенційних регуляторів, або вимагає використання замість контингентів ООН, підрозділів регіональних організацій. Власне, в даному регіоні таких боєздатних контингентів всього три: Сили реагування НАТО, оперативно-тактичні з’єднання Євросоюзу (CJTF), Колективні миротворчі сили ОДКБ.

Висновки. Таким чином, для вирішення конкретних завдань в контексті конфлікту на Сході України не підійде звичайна миротворча операція або політична місія ООН, а потрібно саме створення індивідуального партнерства сил різних організацій і, можливо, окремих держав. Таке партнерство може включати політико-дипломатичну місію ООН і ОБСЄ, а у встановленні гарантованого поділу і насильницького розведення важких озброєнь сторін буде спиратися на компоненти різнотипних сил кризового реагування НАТО, ЄС і ОДКБ. Така комбінація силових компонентів має сенс тільки в разі повної імплементації мінських домовленостей.

Біографії авторів

А. М. Іващенко, Центр воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України імені Івана Черняховського

к.т.н., доцент

С. М. Возняк, Центр воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України імені Івана Черняховського

к.т.н., с.н.с.

М. М. Зайцев, Центр воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України імені Івана Черняховського

к.ю.н.

Посилання

Президент України і Генеральний Секретар ООН дійшли згоди про миротворчу місію. – Режим доступу: https://www.radiosvoboda.org/a/ news/29045105.html

Munich Security Conference. – Режим доступу: https://www.securityconference.de/en/activities/munich-security-conference

Тарасенко Н. Миротворча місія ООН як спосіб вирішення конфлікту на Донбасі: оцінки експертів. Україна: події, факти, коментарі. – 2018. – № 5. – С. 24–38. – Режим доступу:http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2018/ukr5.pdf

Закон України від 18.01.2018 № 2268 “Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях”.

Мінські домовленості. Деталі та подробиці. – Режим доступу: https://mfaukraine.wordpress.com/ 2016/03/28

Іващенко А. М., Голопатюк Л. С., Розумний О. Д. Аналіз змін стратегії миротворчої діяльності Організації Об’єднаних Націй. Зб. наукових праць ЦВСД НУОУ. № 3(58), 2016 р.

Возняк С. М., Іващенко А. М., Федянович Д. Л. Оцінка спроможностей ООН щодо врегулювання конфлікту на Сході України. Тези доповіді на ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції “Українське суспільство в умовах війни: виклики сьогодення та перспективи миротворення” 15 червня 2018 р., Донецький державний університет управління (м. Маріуполь).

Возняк С. М., Іващенко А. М., Полякова О. В. Місія можлива. Оборонний вісник. № 6, 2018. С. 10 15.

Іващенко А. М. Миротворча діяльність ООН: адаптація до сучасних умов і концептуальні зміни Міжнародні операції з підтримання миру і безпеки: 25 років участі Збройних Сил України: зб.матеріалів міжвідомчого наук.-практ. семінару, НУОУ імені Івана Черняховського, 22 листопада 2017 р., м.Київ, С. 26 27.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-02-15

Номер

Розділ

ВОЄННА БЕЗПЕКА ТА ВОЄННА ПОЛІТИКА ДЕРЖАВИ