Модель оцінювання вразливостей систем із критичною кібернетичною інфраструктурою
DOI:
https://doi.org/10.33099/2304-2745/2018-2-63/63-67Ключові слова:
Кібернетична безпека, кібернетична система, критична кібернетична інфраструктура, модель.Анотація
Протягом останніх десятиліть у життя стрімко увійшли нові поняття і реалії кібернетичної сфери, кіберпростору, кіберзагроз тощо. До того ж вони охоплюють майже всі аспекти діяльності громадян, суспільства, держав і світової спільноти в цілому та знаходяться в безперервному активному розвитку.
Першочерговими завданнями, які покладатимуться на систему кібернетичної безпеки, будуть завдання з виявлення та пошуку об’єктів із критичною кібернетичною інфраструктурою, а також організація їх кібернетичного захисту для унеможливлення виникнення процесів ланцюгової реакції та, як наслідок, кібернетичного колапсу в економіці, фінансах, політиці, військовій сфері та в державі в цілому.
Метою статті є розроблення моделі оцінювання вразливостей систем із критичною кібернетичною інфраструктурою.
На основі розробленої моделі кібернетичної системи з критичною кібернетичною інфраструктурою та приведеного аналізу можна дійти таких висновків:
корисний ефект системи визначається кількістю визначених, покладених і вирішених нею завдань, кожне з яких спрямоване на досягнення певної вимоги;
корисний ефект від функціонування сукупності елементів, які складають систему в умовах невизначеності, буде тим більшим, чим більше буде їх організованість в ієрархію;
процес зміни структури кібернетичної системи з критичною кібернетичною інфраструктурою є процесом виконання (досягнення) вимоги, що встановлює вищий орган управління та відображається траєкторією розвитку до кожного процесу.
Для врахування можливих впливів кіберзагрози слід враховувати її математичну модель, що дасть змогу визначити заходи, здійснення яких призведе до зміни структури кібернетичної системи для завчасного виявлення її проявів і визначення заходів із нейтралізації передумов виникнення критичних ситуацій при її реалізації.Посилання
С. Гнатюк, М. Рябий, В. Лядовська, “Визначення критичної інформаційної інфраструктури та її захист: аналіз підходів”, Зв’язок, № 4, С. 3 7, 2014.
С. Гнатюк, В. Лядовська, “Критерії визначення елементів критичної інфраструктури держави”, Матеріали ХХIII всеукр. наук.-практ. конф. Інноваційний потенціал світової науки — ХХI сторіччя. Запоріжжя: Вид-во ПГА, С. 55 57, 2013.
A. Wenger, V. Mauer, M. Cavelty “International critical information infrastructure protection hand-book 2008-2009”, Center for Security Studies, ETH Zurich, 2009.
О. Довгань, “Критична інфраструктура як об’єкт захисту від кібернетичних атак”, Матеріали наук.-практ. конф. Інформаційна безпека: виклики і загрози сучасності. К: НА СБ України, С. 17 20, 2013.
Винер Н. Нелинейные задачи в теории случайных процессов. М.: ИЛ, 1961.
Даник Ю. Г., Грищук Р. В. Основи кібернетичної безпеки: монографія; за заг. ред. проф. Ю. Г. Даника. Житомир: ЖНАЕУ, 2016. 636 с.
Національна безпека: запобігання критичним ситуаціям: Монографія / Ю. Г. Даник, Ю. І. Катков, М. Ф. Пічугін К.: МО України. – Житомир: Рута, 2006. – 388 с.
Albert-László Barabási & Réka Albert (October 1999). “Emergence of scaling in random networks”. Science 286 (5439): 509–512. DOI:10.1126/science.286.5439.509.
А. А. Богданов (Малиновский) Всеобщая организационная наука: Тектология: В 2 книгах. Москва: Книга, 1912.