Удосконалення чинного інформаційного законодавства України як необхідна умова адекватності заходів щодо забезпечення інформаційної безпеки держави

Анотація

Виходячи із вимог статті 17 Конституції України, головною сутністю інформаційної політики держави має бути забезпечення її інформаційної безпеки відповідно до визначення, яке наведене в Законі України “Про інформацію”. В той же час, проведений аналіз чинного інформаційного законодавства України свідчить про недосконалість національних механізмів забезпечення інформаційної безпеки, в основі якого лежить неоднозначний та подекуди неадекватний понятійно-категорійний апарат цієї важливої галузі державної діяльності. Численні приклади цього знаходяться, зокрема, у таких важливих для інформаційної сфери документах як Закони України “Про інформацію”, “Про телекомунікації”, “Про основні засади забезпечення кібербезпеки України”, Стратегія національної безпеки України, Стратегія кібербезпеки України, Доктрина інформаційної безпеки України тощо.

Наслідком цього як теоретична, так і практична діяльність дезорієнтуються, що призводить до довільного розуміння та використання термінів, їх ситуативної модифікації, ігнорування у випадках, коли таке недоцільне. Це призвело до довільного розуміння як державної інформаційної політики, так і сутності інформаційної безпеки держави загалом, що, в свою чергу, шкодить становленню та розвитку теоретичних основ щодо забезпечення інформаційної безпеки держави, а також адекватності реалізації відповідних практичних заходів. Іншою причиною непевного стану щодо забезпечення інформаційної безпеки України стало те, що до сьогодні, незважаючи на конституційну норму, ще не прийнято рамкового закону, яким би стверджувалися основні поняття і положення щодо інформаційної безпеки держави. Це загалом гальмує об’єднавчі процеси та забезпечення їх адекватності і в теоретичному руслі, і в напрямах практики.

З метою удосконалення системи забезпечення інформаційної безпеки держави в статті обґрунтовано адекватні визначення для існуючого інформаційного законодавства та запропоновані терміни для нового рамкового законопроекту щодо забезпечення інформаційної безпеки України. Ці зміни переважно термінологічні, за сутністю є похідними від фундаментального поняття “інформація”, не суперечать йому та один одному, мають системний взаємозв’язок. На їх основі може бути удосконалено інші положення вищеназваних Законів України, а також інші нормативно-правові акти держави, що регулюють інформаційну сферу, чим буде досягнута їх відповідність вимозі Конституції України щодо забезпечення інформаційної безпеки держави та, відповідно, адекватність усіх наступних дій у цій галузі.