Аналіз методів та систем наведення сучасних артилерійських боєприпасів
DOI:
https://doi.org/10.33099/2304-2745/2019-1-65/104-111Ключові слова:
Методи наведення, артилерійські снаряди, GPS, радіонавігаційні космічні системи.Анотація
Як показав досвід ведення бойових дій на сході України, досягнення необхідного ефекту ураження цілей при стрільбі артилерійськими системами вимагає значної витрати боєприпасів, що в свою чергу, може призвести як до жертв серед місцевого населення, так і до руйнації об’єктів інфраструктури.
Виходячи з цього, виникає необхідність у розробленні, прийнятті на озброєння та включенні до складу артилерійських систем сучасних високоточних боєприпасів, що дозволить значно підвищити ефективність вогневого ураження противника, зменшити витрату боєприпасів під час стрільби по різноманітним за габаритами цілям та, відповідно, зменшити час виконання вогневого завдання.
Метою статті є аналіз методів та систем наведення сучасних артилерійських боєприпасів, сучасного стану відповідних розробок передових у військовому відношенні країн світу, що в свою чергу, повинно бути корисним при розробленні тактико-технічних вимог до сучасних та перспективних систем озброєння.
Залежно від характеру сигналів, що видаються СН, та характеру кінематичних зв’язків, що накладаються на рух центру мас снаряду при ідеальній реалізації методів самонаведення, ці алгоритми (методи) доцільно розділити на дві групи:
метод прямого наведення (пряме самонаведення, метод погоні);
метод самонаведення з упередженням (наведення з постійним кутом упередження, паралельне зближення, пропорційне наведення).
Одним з перспективних напрямків підвищення точності попадання звичайних осколково-фугасних боєприпасів (ОФ) при стрільбі на велику дальність вважають корекцію траєкторії снаряда. Концепція створення боєприпасів даного типу включає три напрями:
пристрілювальний снаряд;
з корекцією траєкторії по дальності;
з корекцією траєкторії по дальності і напрямку.
У всіх випадках команди управління зміною траєкторії польоту снаряда формуються при використанні сигналів від космічної радіонавігаційної системи (КРНС) NAVSTAR.
Виходячи з огляду, в Україні доцільно обрати шлях створення високоточних артилерійських боєприпасів з комбінованою системою наведення, а також створення “інтелектуальних“ підривників на вже існуючі засоби ураження.
Посилання
В. А. Чубасов, Е. И. Стрюков, И. А. Алексеев, А. И. Волков // Высокоточные боеприпасы // Санкт-Петербург, 2008.
В. И. Запорожец, В. Ф. Руссков, С. Д. Ладный, В. И. Иванов Высокоточные боеприпасы // Основы устройства и проектирования // Институт систем вооружения, Санкт-Петербург, 2008.
http://www.strategypage.com/htmw/htart/articles/20140730.aspx/Artillery: Accuracy And Reliability Beat Price.
Управляемые снаряды с системой навигации ГЛОНАСС http://nevskii-bastion.ru/us-glonass/ ВТС Невский Бастион A. V. Karpenko.
В. Мерзляков. Артиллерийские боеприпасы следующего поколения, 26.12.2012 р. // info@army-guide.com.
П. А. Щетинин // Теоретические основы стрельбы на подавление //, Военная ордена Ленина и ордена Суворова Артиллерийская инженерная академия им. Ф. Э. Дзержинского // Москва, 1956. С. 13-81.
XM1156 Precision Guidance Kit (PGK) Overviewfor 2010 Fuze Conference12-13 May 2010 // Peter J. Burke, Deputy Product Manager, Mortar Systems; Anthony Pergolizzi, Army Fuze Management Office.
І. В. Науменко, В. Ю. Косухін. Аналіз методів наведення високоточних артилерійських та ракетних боєприпасів // Системи обробки інформації, № 1. 2004. С. 160-163.
М. Л. Клочко, С. В. Лапицький, Б. О. Оліярник, П. П. Ткачук. Сучасні комплекси керованого артилерійського озброєння як елемент ведення розвідувально-вогневих дій тактичного рівня.
К. А. Неусипин, Д. О. Шолохов, К. Фан. Разработки алгоритма построения моделей с помощью метода самоорганизации для коррекции навигационных систем // Вісник МГТУ ім. Н. Е. Баумана. Приладобудування, 2010. № 3. С. 57-67.
А. В. Пролетарський, К. А. Нєусипін, К. Шень Исследование алгоритмов коррекции навигационных систем летательных аппаратов // Вісник МГТУ ім. Н. Е. Баумана. “Приладобудування”. 2016. № 2. С. 28-39.
Д. Д. Малинин, А. Є. Шаралапов. Повышение точности позиционирования мобильной платформы путем коррекции GPS сигнала фильтром Калмана, 2014рік / Д. Д. Малинин, А. Е. Шаралапов // Надежность и качество сложных систем. 2014. № 3 (7). С. 44–49.
П. В. Васильев, А. В. Мелешко, В. В. Пятаков. Повышение точности корректируемой инерциальной навигационной системы, Приладобудування. 2014. Т. 57, № 12.
А. К. Синякин, А. В. Кошелев. Вопросы корреляционной обработки GPS-сигналов // 2005, СГГА, Новосибирськ.
А. В. Чорнодаров, А. П. Патрикеев, І. І. Меркулова, С. А. Иванов. Комплексирование распределенных инерциальных навигационных систем на базе волоконно-оптических и МЭМ измерителей // Научный Вестник МГТУ ГА // Том 20, № 06, 2017. С. 111-120.