Мобілізаційні спроможності оборонного сектору національної економіки України: погляди на ефективність

Автор(и)

  • О. І. Гріненко Центр воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, Україна
  • О. П. Кутовий Центр воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, Україна
  • М. І. Шапталенко Центр воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, Україна https://orcid.org/0000-0001-8343-694X

DOI:

https://doi.org/10.33099/2304-2745/2019-2-66/29-34

Ключові слова:

Мобілізаційні спроможності, оборонний сектор національної економіки України.

Анотація

При виконанні визначених завдань стосовно забезпечення військ (сил) озброєнням, військовою технікою (ОВТ), іншими матеріально-технічними засобами (МТЗ), фахівці Міністерства оборони України (МО України), Генерального штабу Збройних Сил України (ГШ ЗС України) складають замовлення на покриття бойових втрат і витрат, які прогнозуються. При цьому не завжди визначається яка номенклатура ОВТ та МТЗ потрібна в першу чергу, в якій кількості тощо. Без певних даних залишається не визначеним коли можна очікувати їх надходжень.

Пропонується розглянути можливі шляхи вирішення питання ефективного ресурсного забезпечення потреб Збройних Сил України через інструментарій економічних спроможностей галузей економіки. Саме цьому питанню і присвячена стаття.

Для ефективного вирішення завдань оборони держави наявним економічним потенціалом вважається за доцільне розглядати більш широке коло підприємств, яке пропонується називати оборонним сектором національної економіки (ОСНЕ).

Під ОСНЕ пропонується розуміти специфічну частину економіки держави, до якої належать охоплені єдиним керівництвом сукупність центральних органів виконавчої влади, інших державних та недержавного органів управління, органів місцевого самоврядування, науково-дослідних, дослідно-конструкторських закладів, підприємств галузей національної економіки різних форм власності на яких задіяні трудові ресурси відповідної кваліфікації, та які вирішують завдання розроблення, виробництва, модернізації і утилізації продукції військового призначення, матеріального забезпечення та надання послуг в інтересах оборони, забезпечують функціонування економіки в цілому та життєдіяльність населення.

Показником ефективності (якості) мобілізаційних спроможностей ОСНЕ пропонується вважати рівень здатності виробляти ним за замкнутим циклом певну номенклатуру оборонної продукції, надання певних послуг та робіт. Кількісно показник ефективності (якості) мобілізаційних спроможностей ОСНЕ  можна визначити як обсяг продукції, послуг та робіт, які здійснюються за замкнутим циклом  до кількості всієї продукції та послуг , що потрібні для оборони держави ="Content" ObjectID="_1642589485"> , що потрібні для оборони держави

Біографії авторів

О. І. Гріненко, Центр воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України імені Івана Черняховського

канд. військ. наук, доцент

О. П. Кутовий, Центр воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України імені Івана Черняховського

канд. техн. наук, ст. наук. співроб.

М. І. Шапталенко, Центр воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України імені Івана Черняховського

канд. техн. наук

Посилання

В. Яровой. Розвиток оборонно-промислового комплексу Республіки Польщі під час її інтегрування в НАТО та Європейський союз.

В. Варнавский “Партнерство государств и частного сектора”. – М : НАУКА. 2005

О. Кутовий. “Шляхи оснащення Збройних Сил України озброєнням, військовою технікою та матеріально-технічними засобами в особливий період”. Збірник наукових праць ЦВСД НУОУ імені Івана Черняховського. № 1 (53). – НУОУ. –2015. – С. 81-87.

“Методологічні аспекти оцінки мобілізаційних спроможностей національної економіки, науково-методичне видання”.// посібник, інв. 16843 – Київ : Міністерство оборони України. – 2017 – С. 198-210.

А. Петренко. Рекомендації з оборонного планування на основі спроможностей в Міністерстві оборони України та Збройних Силах України”. МО України. // 13.06.2017 р. № 5789/з/3. – 12 с.

А. Петренко. Рекомендації з порядку організації проведення оцінювання спроможностей у Збройних Силах України, затверджені Міністром оборони України 07.12.2017 р.

Крикун П. М., Павленко В. І., Кравчук В. В. Розвиток оборонного планування як складової національної системи планування у сфері безпеки та оборони за умов наближення до процедур і стандартів НАТО. // Збірник наукових праць ЦВСД НУОУ. – К., 2017. – № 2 (60). С. 44-48. .

Закон України “Про національну безпеку України” 21.06.2018 № 2469-VIII.

Закон України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” 21.10.1993 № 3543-ХII.

Словник української мови: в 11 томах. Академічний тлумачний словник – Том 9, 1978. – 605 с.

Н. Огарков и др. “Военный энциклопедический словарь”. Воениздат. Москва, 1983. – 452 с.

О. Гріненко, О. Кутовий, О. Устименко. “Роль стратегічних рішень керівництва держави у формуванні завдань мобілізаційної підготовки національної економіки”. Журнал Наука і оборона, 2016, № 3. – С. 10-16.

С. Мочерний (відп. ред.) та ін. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. Видавничий центр “Академія”, 2000. – С. 126.

Економіка підприємства. Електронний ресурс //studme.com.ua/11570718/ekonomika/ pokazateli_ispolzovaniya_osnovnyh_fondov.htm.

Аналіз ефективності використання трудових ресурсів. Електронний ресурс https://makromablog.files.wordpress.com/.../d0b0d0bdd0b0.

В. Анурьев. Справочник конструктора-машиностроителя: В 3 т. / Под ред. И. Жестковой.— 8-е изд., перераб. и доп. Машиностроение, 2001.—ISBN 5-217-02962-5.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-02-11

Номер

Розділ

ОБОРОННЕ ТА БЮДЖЕТНЕ ПЛАНУВАННЯ