Методичний підхід до визначення варіанта стратегії та критеріїв досягнення спільних оборонних спроможностей Збройних Сил та інших складових сил оборони

Анотація

У статті запропоновано один із можливих методичних підходів до виконання Міжвідомчою робочою групою завдання основного етапу оборонного огляду з визначення стратегії розбудови сил оборони, критеріїв досягнення їх необхідних спроможностей, а також стратегічних (оперативних) цілей їх розвитку.

Визначено основні чинники, які впливають на вибір варіантів стратегії та критеріїв досягнення спільних оборонних спроможностей сил оборони, обрано показники та критерії оцінювання результативності варіанта стратегії з урахуванням пріоритетів державної політики у воєнній сфері, сферах оборони і військового будівництва.

Запропоновано ієрархічну структуру варіанта стратегії розвитку Збройних Сил України та інших складових сил оборони, яка містить довгострокову мету і визначені стратегічні цілі (1-й рівень) на період понад п’ять років. Кожна стратегічна ціль має містити середньострокові цілі (2-й рівень) на період до п’яти років та короткострокові цілі (3-й рівень) не період до трьох років, які характеризуватимуть проміжні результати (результативні показники) оборонної реформи, а також пріоритети та стратегічні завдання силам оборони. На кожному рівні запропоновано обирати від 3 до 7 цілей.

На підставі стратегічних, середньострокових та короткострокових цілей запропоновано визначати завдання (4-й рівень), виконання яких буде спрямоване на досягнення цілей. Окреслені завдання та заходи стануть основою середньострокових державних програм із розвитку Збройних Сил України та інших складових сил оборони й короткострокових планів утримання та розвитку.

Результативність варіанта стратегії розвитку Збройних Сил України та інших складових сил оборони запропоновано оцінювати за критерієм песимізму-оптимізму Гурвіца. Варіант стратегії вважатиметься результативним за умови, що значення узагальненого критерію результативності варіанта стратегії розвитку сил оборони, а також критеріїв обороноздатності держави, набуття необхідних спроможностей та членства в НАТО становитиме приріст від виконання спланованих завдань та заходів оборонної реформи не менш ніж 30 %.

Використання запропонованого методичного підходу, на думку авторів, дасть змогу підвищити якість розроблення стратегічних документів з питань розвитку сил оборони.