Погляди на організацію проведення демобілізації в державі

Автор(и)

  • О. І. Гріненко Центр воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, Україна https://orcid.org/0000-0002-1986-5106

DOI:

https://doi.org/10.33099/2304-2745/2020-2-69/132-138

Ключові слова:

Мобілізаційна підготовка, демобілізація.

Анотація

Проблема підготовки та проведення демобілізації в державі полягає в тому, що людство, наука і практика в основному мають досвід та аналізують цей комплекс заходів тільки в контексті демобілізації збройних сил. Велика кількість війн відбувалася без переведення економіки, населення, інших складових на режим роботи та життя в особливих умовах. По-перше, це обумовлено рівнями та змістом воєнних конфліктів, їх тривалістю. По-друге це пов’язано з вкрай обмеженою кількістю держав, які мають розвинуту економіку та оборонно-промисловий комплекс (ОПК) з резервом потужностей, чисельне населення, гнучку систему управління державою тощо.

Метою статті є визначення та систематизація завдань, способів, заходів демобілізації в державі.

Організація проведення демобілізації в державі – це найскладніший період роботи керівництва держави на завершальному етапі війни. Комплекс заходів демобілізації передбачає їх спрямованість на планомірне переведення національної економіки, системи управління державою на роботу і функціонування в умовах мирного часу, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту – на організацію і штати мирного часу. Але переведення системи забезпечення життєдіяльності населення на функціонування в умовах мирного часу існуючими законодавчими актами не розтлумачується.

Наведено варіант структури державного управління заходами демобілізації національної економіки.

Слід звернути увагу, що на сьогодні сферу мобілізації регламентують близько двадцяти законів України, десяти актів Президента України, тридцяти актів Кабінету Міністрів України та понад двадцять наказів відповідних центральних органів виконавчої влади. Водночас, більшість керівних документів з мобілізаційної підготовки, мобілізації та демобілізації в державі, мають обмежений доступ необґрунтовано (таємні, цілком таємні), що робить їх не доступними і не зрозумілими для більшості громадян України, не забезпечує належного балансу індивідуальних і державних інтересів. З метою підвищення ефективності правового регулювання у сфері мобілізації пропонується в якості першочергового напрямку удосконалення законодавства про мобілізацію підготувати та прийняти нову редакцію комплексного Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

Біографія автора

О. І. Гріненко, Центр воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України імені Івана Черняховського

канд. військ. наук, доцент

Посилання

Бочков Е. А. Социально-экономические аспекти демобилизации Красной армии в первой половине 1920-х годов. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/sotsialno-ekonomicheskie-aspekty-demobilizatsii-krasnoy-armii-v-pervoy-polovine-1920-h-godov (дата звернення: 04.02.2020).

Тимофеева Т. Ю. Проблемы войны и мира. URL: http://aurora-group.eu/library_get_pdf.php?Id=35089 (дата звернення: 02.03.2020).

Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію: Закон України від 21.10.1993 № 3543-XII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12 (дата звернення: 27.01.2020).

Супян Б. В. Создание военно-промышленного комплекса США. Реформирование оборонной промышленности США после Второй мировой войны. URL: http://economy-ru.com/mirovaya-ekonomika-uchebnik/sozdanie-voenno-promyishlennogo-kompleksa-ssha-52124.html (дата звернення: 27.01.2020).

Гріненко О. І., Кутовий О. П., Шапталенко М. І. Мобілізаційна підготовка національної економіки України. Оборонний вісник. 2017. № 6. С. 8–11.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-09-30

Номер

Розділ

ВОЄННО-ПРИКЛАДНІ ПИТАННЯ СИСТЕМНОГО АНАЛІЗУ ТА МАТЕМАТИЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ